Вчора в соцмережі Фейсбук ужгородці масово обговорювали публікацію гостя нашого рідного Ужгорода, яку оприлюднив його друг, де він написав своє особисте враження про місто над Ужем та про зміни, які в ньому відбулися за останній час, адже відвідував його не вперше.
Ця людина ВПО, як було зазначено в коментарях, з Херсону переїхав в Івано-Франківськ після повномасштабного вторгнення росії, а в Ужгород приїжджає до друзів.
"Ужгород непоганий, але якщо порівнювати з Франківськом, то дуже занедбаний. Таке враження. Чимось мені, до речі, нагадав Херсон. На фоні історичних локацій, на межі естетичного оргазму вигорнута тротуарна плитка. Бачив уродські сучасні будови, які виліпили в історичну частину міста. Заторів не було. Дороги на 3+. Але місто дуже атмосферне", - написав гість Ужгорода.
Із суперництва з Франківськом і Львовом початку 2000-х ми деградували до суперництва з Мукачевом і Хустом. І навіть в цьому суперництві Ужгород вже далеко не у всіх позиціях лідирує.
І правда в тому, що з атмосферного міста з глибокою, більш як 1100-річною історією, Ужгород перетворюється на сіре нецікаве містечко, де погляду немає за що зачепитися.
Користувачі соцмереж пишуть, що Ужгород був недоглянутий і до війни, а війна жодним чином не вплинула на благоустрій та розвиток міста, і що Ужгород заслуговує на того мера, якого собі обрали мешканці, бо в інших містах міська влада намагається і допомагати ЗСУ, і тримати порядок в самих містах. Ужгородцям потрібен притомний мер, який би любив своє місто!
Сумно, але навіть велика кількість переселенців, яка суттєво оживила всі західні міста і містечка, нашого рідного міста не торкнулась. Як пройшла повз нас і децентралізація та ще безліч інших можливостей, які наша місцева влада не використала.
Також в коментарях написали, що "багато ВПО не тільки переїхали до нас, а ще й привезли з собою гроші. У нас це можна виміряти зростанням ціни квадратного метра житла і кількістю нових новобудов. І якщо у Франківську новобудови за аналогічний період утворили нові квартали з нормальним благоустроєм, а гроші привезені в місто пішли на якісь корисні для міста ж речі, то у нас вони тільки поглибили існуючі проблеми з недолугим плануванням, дерибаном земель будь-кому в кого є гроші і відсутністю прогресу в розбудові інфраструктури, як такої.
Ну що ж, згадаємо все давно всім відоме і трошки призабуте минуле нашого мера Богдана Андріїва.
У 2006 р. став депутатом міської ради Ужгороду, 2010 р. обраний депутатом Ужгородської міськради від "Партії регіонів", 2015 р. обраний міським головою Ужгорода від партії "Відродження”, 2019 р. балотувався до Верховної ради від "Опозиційного блоку” (№ 7 у списку), далі вступив до партії "Довіряй ділам” Геннадія Труханова та Геннадія Кернеса, а у 2020 р. у другому турі переміг на місцевих на виборах Ужгородського міського голови.
Андріїв став мером попри гучні скандали – йому закидали масовий підкуп виборців та участь у Антимайдані. Скандали супроводжували Андріїва всю його мерську каденцію: він "вляпувався" у все, що стосується реконструкції та будівництва в місті. Його прізвище в багатьох ужгородців асоціюватиметься зі знищенням архітектурних пам’яток, розкраданням коштів на реставрацію історичних будівель, корупційними схемами в ремонті доріг, розкраданням комунального майна. Йому ще довго згадуватимуть заміну автентичної чеської бруківки на гранітні плити, які замовляли із його ж родинного заводу, і зрубані старі сакури, які були візитівкою міста.
Під час реставрації пам'ятки архітектури національного значення "Амбар та винний льох XVII століття" (відома як "Совине гніздо") привласнив майже 6,56 млн грн під час будівельних робіт, його тоді заарештовували із заставою в 440 тисяч гривень, а з посади його усунути відмовилися, з часом судову справу було закрито.
Прокуратура також відкривала кримінальне провадження за фактом виділення додаткових майже 11 млн грн на реконструкцію площі Петефі в Ужгороді, хоча прізвище мера не згадувалось, але містяни були дуже незадоволені затяжним ремонтом, який триває більше 7 років і на даний момент ще не завершений. Ужгородці жартують, що діти вже навчаються в школі, які народилися в той період часу, коли розпочиналася реконструкція площі.
Також була напружена ситуація з реконструкцією набережної Незалежності, бо люди не хотіли, щоб знищувались історико-культурні пам'ятки міста Ужгорода.
Також можна згадати і 4-місячне викладення бруківки на площі Поштовій, потім через неякісне виконання робіт та неякісну бруківку прийшлось все переробляти за додаткові 1,5 млн гривень ще й через суд.
Також згадаємо тривалий і як завжди неякісний ремонт площі імені Кірпи біля залізничного вокзалу (перше, що бачать приїжджі), де завжди після грози збирається вода на дорозі.
Також хочемо сказати, що в місті значно зменшилась кількість зелених зон, особливо біля багатоповерхівок, бо наш мер масово і швидко почав будувати багатоповерхівки, як кажуть місцеві "ростуть як гриби після дощу", і продавати переселенцям за шалені кошти. Батьки, які мають маленьких дітей масово скаржаться, що відсутні місця, де можна прогулятися з дитиною, бо місто стає дуже густонаселеним і "загазованим". Також варто додати, що жодного дитячого садка чи школи в місті за час керування "господарем" в місті не було збудовано, і аналізуючи рішення міської ради, в планах цього не має.
Щодо наших доріг, то вони бажають кращого, адже працівники латають їх в дощову погоду, по 2-3 рази на рік, це "відмивання" коштів уже набридло, адже можна зробити один раз якісно, але це не вигідно нашій міській владі.
Ми ще можемо багато чого згадати про "горе-мера", але сподіваємось, що в майбутньому ужгородці оберуть на цю посаду людину, яка дійсно любить наше місто і дбатиме про його розвиток.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
Вчора в соцмережі Фейсбук ужгородці масово обговорювали публікацію гостя нашого рідного Ужгорода, яку оприлюднив його друг, де він написав своє особисте враження про місто над Ужем та про зміни, які в ньому відбулися за останній час, адже відвідував його не вперше.
