12 вересня – День фахівців радіоелектронної боротьби Збройних Сил України

«Ми робимо ворога «сліпим», щоб він не міг прицільно наводити артилерію чи робити скиди з дронів…»

12 вересня – День фахівців радіоелектронної боротьби Збройних Сил України.

Підрозділи радіоелектронної боротьби (РЕБ) створювалися насамперед для забезпечення безперешкодної роботи стратегічних систем зв’язку при управлінні військами і, відповідно, придушення ворожих радіоелектронних каналів передачі даних. Утім, повномасштабна війна внесла свої корективи. В останні півтора року величезного значення у веденні бойових дій набули безпілотні літальні апарати (БПЛА). Аеророзвідка та ударні дрони суттєво впливають на тактику бою, тому зараз РЕБ найчастіше займається боротьбою саме з ворожими дронами. 

12 вересня у ЗСУ відзначають День фахівців радіоелектронної боротьби. Про роботу цього підрозділу в 128 окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді ми розповімо на прикладі оператора РЕБ із безпілотними літальними апаратами старшого солдата Дениса (позивний Ітачі).

– Мій позивний має цікаву історію, – розповідає Денис. – Одного разу мене завезли на позицію, не попередивши піхоту, і тут зліва з’явився ворожий дрон зі скидом. Я одразу навів на нього антидронну рушницю й «спіймав». Дрон втратив зв'язок із оператором, завис, тому піхотинці змогли відкрити по ньому прицільний вогонь із автоматів. Куля влучила в акумулятор, пішов чорний дим, дрон полетів униз. Один із бійців, що побачив мою роботу, вигукнув: «Ти що – Ітачі, який може знищувати предмети поглядом?» Це персонаж відомого японського аніме «Наруто», котрий мав таку здібність. Відтоді мене почали називати Ітачі.

Класичні методи роботи боротьби з ворожими БПЛА виглядають так: оператор РЕБ прибуває на передові позиції піхоти й моніторить повітряний простір. Він узгоджує приїзд із аеророзвідниками, щоб випадково не блокувати свої дрони. Як тільки з’являється ворожий БПЛА, піхота ховається в укриття, а оператор РЕБ навпаки – виходить на відкритий простір і починає дуель із дроном, намагаючись заглушити зв'язок із оператором. 

– Ідеальний варіант, якщо я сам бачу дрон, – пояснює Ітачі. – Тоді шанси посадити його зростають разів у десять. Однак особисто я бачу ворожі дрони десь у 40 відсотках випадків. А в 60 відсотках мені повідомляють про них спостережні пункти піхоти. Після повідомлення я наводжу рушницю у вказаному напрямку й прошу коригувати мене. Якщо дрон раптово стих, тоді він завис, його набагато слабше чути. Це значить, що я його «спіймав». Після втрати зв’язку з оператором дрони поводяться по-різному. Деякі повільно опускаються вниз – це найкращий варіант, бо дрон можна підібрати, перепрошити й віддати для використання нашим операторам. Деякі дрони зависають на місці й тримаються в повітрі, доки вистачить заряду акумулятора, а далі падають униз. Це гірший варіант, бо внаслідок падіння дрон розбивається, тому його можна використати хіба для запчастин. До речі, по нерухомому дрону часто відкривають вогонь піхотинці, причому результативно. Деякі тримають для цього мисливські гладкоствольні рушниці, які стріляють дробом і мають набагато більшу площу ураження. І третій варіант (він для нас найгірший) – дрон повертається до точки виходу, яка забивається під час польоту. 

За час своєї служби Денис успішно посадив близько десяти ворожих дронів, серед яких Mavic-3 і Mavic-Classic. Вартість кожного – від 60 до 140 тисяч гривень. Усі вони були передані аеророзвідникам для роботи проти колишніх господарів. Крім цього, Ітачі знищив близько 40 підтверджених дронів. Випадки, коли БПЛА був «спійманий» рушницею, але впав десь у заростях чи сірій зоні, не рахуються.

– Росіяни працюють по-іншому, – каже Денис. – Дуже рідко користуються антидронними рушницями, здебільшого застосовують невеликі стаціонарні станції РЕБ, які встановлюють у окопах. А оператор сидить збоку в бліндажі й керує станцією з ноутбука. Ці станції легко виявити, тому що їх не накривають, щоб не глушити сигнал. Ворожі оператори в бліндажах більш захищені з точки зору безпеки, зате ми мобільніші, маневреніші.

Нещодавно Денис як інструктор їздив у сусідню бойову частину й навчав операторів РЕБ. Новоствореному підрозділу поставили умову – якщо за період навчання вдасться посадити хоч кілька ворожих дронів, командування виділить нове обладнання. За три тижні навчання новачкам під керівництвом Ітачі вдалося вполювати вісім дронів, шість із яких стали трофеями й зараз працюють проти росіян. Підрозділу виділили сучасні антидронні рушниці й пеленгатори, а в 128 ОГШБр прийшла подяка за результативну роботу інструктора.

– Головні у цій війні – піхотинці, це справжні воїни, – вважає Денис. – А ми захищаємо їх, робимо ворога «сліпим», щоб він не міг прицільно наводити артилерію чи робити скиди. Намагаємося виконувати свою роботу якнайкраще.