У римсько-католицькому костелі міста Берегово під час молитовної зустрічі Братства Розарію відбулося урочисте публічне оголошення про призначення Апостольського адміністратора правлячим єпископом Мукачівської дієцезії. Ним став єпископ Микола Лучок OP.
У Мукачівській дієцезії була організована зустріч для угорськомовних членів Братства Розарію, на яку були запрошені всі, хто молиться на вервиці та ті, хто цікавиться цим способом молитви. Нагодою для заходу став літургійний спомин Цариці Розарію, що відзначається 7 жовтня.
Програма розпочалася вранці з молитви радісної частини Розарію, після чого слідувала змістовна конференція єпископа Миколи Лучка OP. У своєму виступі він навів приклади з власного життя. Єпископ сказав, що вже тридцять років щодня молиться всі чотири частини. Наприклад, він також знаходить час для молитви під час їзди та бігу, що часто допомагає йому залишатися в присутності Бога навіть у стресових ситуаціях, і таким чином виключає гнів, що руйнує душу. «Будьмо сповнені благодаті, як Марія. Приймімо благодать: благословімо цей світ, а не проклинаймо його! Коли людина говорить погані речі, вона дає простір злим духам. Тому також важливо збиратися разом і молитися годинами, бо через молитву ми очищаємося», – наголосив єпископ. Після конференції програма продовжилась молитвою славної частини Розарію. Опівдні відбулася Свята Меса, яка почалася несподіваним оголошенням. Канцлер курії о. Сергій Герзанич зачитав листа Святішого Отця, в якому говорилося, що він призначає Апостольського адміністратора Миколу Петра Лучка OP правлячим єпископом Мукачівської дієцезії. Особливим подарунком Матері Божої є те, що саме на цій зустрічі було проголошено добру новину, а члени розарієвого братства першими дізналися, що дієцезія знову має правлячого єпископа. Свято стало подвійним! Це призначення віряни зустріли оплесками. Після Меси на учасників чекав смачний обід від берегівського Карітасу св. Анни. Після короткого відпочинку післяобідній час завершився Хресною дорогою та молитвою Коронки до Божого Милосердя. Учасники зворушливо прощалися один з одним. Богородиця справді була присутня всюди, провадячи вірних до свого Святого Сина своєю материнською любов’ю та турботою. Благодать була відчутною. Кожен міг відчути як це тримати в руках «зброю»: вервицю, якою можна перемогти все зло, ненависть і неспокій. Близькість, надія, мир, подарунки, подив і вдячність характеризували ці кілька годин, проведених разом. Добре, що можна покласти розарій в кишеню і продовжити вдома те добро, яке народилося на зустрічі.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
