На Закарпатті бізнесмени з Донбасу знищують наші полонини і будують вітряки

Про початок роботи про встановлення вітряків на Закарпатській полонині у себе на сторінці повідомив Іван Михайлович Куля, який зазначив, що публікація про це через численні скарги була видалена армією ботів.
"Публікація про безчинства та мордор на Закарпатті по знищенню Закарпатських Полонин протрималась рівно чотири години, це яку армію ботів влада тримає, щоб з такою оперативністю забанити публікацію?
Знаю чув, не на часі, а як буде на часі то вже боротись буде нікому та озвучувати ненажерливість та продажність царьків, які під шумок Війни розпродують все можливе, Землі, Ліси, Річки нас у якості додатку, як рабів,одних знищать на Війні інших зроблять кріпаками без права голосу та думки,ось що відбувається насправді у реальному часі!Чим не орки,місцевого розливу? Ті все палять, а ці знищують закатуючи у бетон!", - йдеться у публікації.

"Вчора перепостила публікацію про будівництво Нижньоворітської ВЕС. За кілька годин публікацію забанили. Як думаєте, хто? Для будівництва однієї бетонної опори під вітроустановку було знято рослинний покрив майже на 2 га землі. Це без врахування траншей під кабеля. Таких вітроустановок планують спорудити більше сотні на гірських хребтах Боржаава, Вододільний, Руна, Лютянська Голиця..." - зазначає пані Оксана Станкевич-Волосянчук, голова громадської організації "Екосфера".
Місцевих ради підтверджують, що 2022-2023 років вони надавали дозволи на розміщення 100-метрових метрологічних щогл ТОВ «УК «Вітропарки України».
Як з’ясувалося, що до цієї компанії причетні народний депутат з Краматорська Максим Єфімов та Едуард Мкртчан – син Олега Мкртчана, засудженого російським судом у справі за шахрайство у особливо великих розмірах колишнього генерального директора Корпорації «Індустріальний союз Донбасу».
Розміщувати щогли «УК «Вітропарки України» на Вододільному хребті дозволила Жденіївська селищна рада.
Нагадаємо, що весною 2023 року Державна екологічна інспекція у Закарпатській області і екоактивісти зафіксували пошкодження природи на тутешніх полонинах, завдані транспортуванням та встановленням щогли для вимірювання швидкості вітру.
Практично уся територія навколо Вододільного  хребта – це заказники з рідкісними червонокнижними рослинами і тваринами: Либохорівський, Пікуй, Привододільний. І саме тут одне з кількох місць на Закарпатті, що розглядається як потенційне для будівництва майбутніх вітропарків.
Природоохоронці закликають не будувати вітропарки на високогір’ї. Їхній головний аргумент – українські Карпати не придатні для таких масштабних конструкцій. Натомість, ані закарпатська влада, ані інвестори до компромісів не готові і просувають проєкти, порушуючи, насамперед, природоохоронне законодавство.
Шкоду, завдану природі прокладанням дороги у заказнику та полонинами хребта, фахівці Державної екологічної інспекції у Закарпатській області оцінюють у мільйони гривень. Держінспектори чотири рази виїжджали на Вододільний після звернення тамтешніх місцевих мешканців.
Держекоінспекція у Закарпатській області зверталася до ТОВ «УК «Вітропарки України» щодо відшкодування завданої довкіллю шкоди і якщо відшкодувань не буде, то далі екологи можуть звертатися до суду.