6 березня, 2 роки тому, героїчно загинув мукачівець, підполковник Андрій Літун
Офіцер 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади Андрій Літун брав участь у нинішній російсько-українській війні від самого її початку – з 2014 року. Здобувши військову освіту у Одеському інституті Сухопутних військ, він пройшов всі щаблі командування підрозділами від взводу до батальйону.
Андрій щиро цікавився військовою справою, зокрема воєнною історією. За постійний потяг до самовдосконаленя і любов до читання отримав від побратимів позивний “Знаток”.
Під час Антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей він брав участь у боях за населені пункти Красногорівка, Піски, Станиця Луганська та Щастя. У січні – лютому 2015 року очолював одну з груп, яка тримала оборону біля Дебальцевого. Попри отримане поранення, командир зумів вивести свій підрозділ з оточення і завдати при цьому ворогу значних втрат.
У жовтні 2016 року військові заслуги Андрія Літуна були відзначені орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Але поранення не вплинуло на відданість офіцера справі свого життя, і незабаром він знову повернувся на військову службу.
Початок російського широкомасштабного вторгнення “Знаток” зустрів на посаді командира 1-го гірсько-штурмового батальйону 128-ї ОГШБр. Підрозділ відразу ж вступив у бій з окупантами на запорізькому напрямку. “Закарпатці” боронили від окупантів село Малі Щербаки поблизу Токмака. У тих боях батальйон Андрія Літуна знищив близько сорока одиниць ворожої бронетехніки й вантажівок та понад сто російських військових.
Втім, великі втрати людей і техніки не зупинили окупантів. 6 березня 2022 року, отримавши підкріплення, росіяни знову пішли у наступ на позиції українських захисників. Завдяки вмілому командуванню підполковника Літуна, “закарпатці” успішно відбивали атаки переважаючих сил ворога, завдаючи окупантам чималих втрат. “Знаток” не залишав батальйонний командно-спостережний пункт, навіть коли ворог наблизився до нього впритул. Комбат холоднокровно керував організованим відходом підлеглих, викликаючи на себе вогонь ворожих танків та артилерії.
На жаль, самому йому відійти не вдалося. 37-річний офіцер загинув, пожертвувавши життям заради свого підрозділу. Про смерть Андрія Літуна згадав у своєму відеозверненні президент Володимир Зеленський: “Він загинув, прикриваючи наших військових і героїчно стримуючи наступ ворога”.
Поховали офіцера 10 березня 2022 року на Алеї слави Центрального міського кладовища Мукачева на Закарпатті. Того ж дня Указом Президента Андрію Літуну було присвоєне звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” (посмертно). Незабаром міська рада Мукачева перейменувала вулицю Льва Толстого на вулицю Андрія Літуна.
“Він був витривалим і наполегливим, мужнім і загартованим. З початком війни, я просив у нього порад, як у фахівця”, – так відізвався про загибель Андрія Літуна його побратим Володимир Гомер. “Втрату такої Людини, з такими особистісними якостями, Україна не зможе компенсувати. Він і його життя має стати прикладом для національно-патріотичного виховання нашої молоді”, – додав військовий про загиблого Героя.
За матеріалами Центр досліджень воєнної історії ЗСУ
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook