Для чого розвивати вітроенергетику за рахунок знищення унікальних гірських ландшафтів та цінних високогірних екосистем України?
Високогір’я Українских Карпат, презентоване Полонинською гірською системою, найвищими хребтами якої є Боржава, Руна, Лютянська Голиця, Красна, а також Верховинским Воододільним Хребтом, Ґорґанами, Свидівцем, Чорногорою, Мараморосами – є унікальними для України ландшафтами, бо займають вони менше 1 % усієї її території. Високогір’я Українських Карпат знаходиться на висоті 1300-2061 м над рівнем моря.
Це важкодоступні гори, куди ведуть лише піші стежки, оточені пралісами, позаяк на крутосхилах споконвіку не рубають. Кожен хребет має свій неповторний рельєф, який характеризується виходами геологічних порід, льодовиковими карами, крутими чи пологими схилами, озерами. Через важкодоступність у високогір’ї збереглися осередки особливо рідкісних та цінних для Україні і Європи субальпійських та альпійських луків з високим різноманіттям оселищ та рідкісних видів рослин і тварин.
Високогір’я вирізняється не тільки своєю незвичайністю життя, яке його населяє, але й дуже суворими умовами. Тут короткий вегетаційний період: коли в низинах весна, тут ще зима, коли в низинах літо – тут встигає промайнути весна, літо і початок осені. Перші сніги тут випадають тоді, коли внизу ще не встигло пожовкнути й опасти листя.
Отже, ці території – унікальні. Вони знаходяться під захистом Карпатської та Бенської конвенцій і вимагають від держави України особливої уваги.
Виникають питання:
- чому для виробництва електроенергії обов’язково необхідно знищити найцінніше? Для чого заміщувати ці унікальні природні осередки ландшафтного та біологічного різноманіття, які становлять незмінний капітал будь-якої держави, індустріальними майданчиками з асфальта, заліза і бетона, якими є вітропарки?
- Чому у бізнесу немає бажання знайти місце вітрякам на вже урбанізованих, малоцінних територіях, колишніх промислових майданчиках, як це було зроблено на Львівщині та Прикарпатті (Самбірська ВЕС-1 і ВЕС-2, Орівська ВЕС, Сколівська ВЕС, ВЕС Шевченкове)?
- Навіщо концентрувати 520 МВт потужностей у Закарпатській області, яка має найменший з усіх Карпатських областей вітропотенціал? У чому полягає логіка вибору місць для будівництва ВЕС?
Імовірно ми знищуємо природу, щоб замістити зруйновані ТЕС і ТЕЦ. Однак це НЕ ЛОГІЧНО. ПО-ПЕРШЕ, вітроенергетика є сезонним видом енергетики, а нам потрібно розвивати маневрову енергетику на базі газопоршневих установок. ПО-ДРУГЕ, розміщення 500 МВт потужностей на самому західному кордоні країни для забезпечення електроенергією її східних регіонів через гори та всю протяжність території – це граблі, на які ми вже ставали.
Можливо, ми знищуємо природу, щоб підвищити енергонезалежність самої області. НАВРЯД ЧИ це вплине на енергозабезпечення області. ПО-ПЕРШЕ, у Закарпатті немає великих виробничих потужностей, здатних спожити таку кількість електроенергії в момент пікової генерації. ПО-ДРУГЕ, основним споживачем електроенергії в області є побутовий споживач, не здатний купувати електроенергію за ринковою ціною, за якою реалізовуватиметься електроенергія з цих ВЕС. ПО-ТРЕТЄ, у таких умовах найкращою стратегією підвищення енергонезалежності громадян і громад є розвиток мікромереж, здатних при планових відключеннях працювати в «острівному» режимі. ВЕСи на 500 МВт
до таких не належать.
Свої думки про сенс знищення природи високогір’я Карпат заради ВЕС пишіть у коментарях.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
