Керівник УжНУ, доктор технічних наук, професор Федір Ващук зустрівся із студентським та викладацьким колективами історичного та гуманітарно-природничого факультетів, оглянув базу кожного з них та розповів про наміри керівництва університету щодо розвитку цих підрозділів.
«Мені недавно сказали, що УжНУ можна назвати закарпатською Сорбонною, - сказав Ф.Г. Ващук. - І я погоджуюся, що це так, але у частині його значення для Закарпаття в історичній, культурній та освітній площині. Як вищий навчальний заклад університет надзвичайно велику роль зіграв в історії і відіграє зараз для становлення і розвитку Закарпаття, Західної України. Але не можу погодитися із цим порівнянням у контексті стану, в якому зараз перебуває університет, маю на увазі матеріально-технічну базу. Мабуть, у Сорбонні нема таких гуртожитків, туалетів, такої температури в аудиторіях, занедбаної матеріальної бази, таких комунікацій. Від цього страждає, у тому числі й навчально-виховний і науковий процес, бо про які знання можна думати, коли студенти сидять у верхньому одязі, у гуртожитку неможливо випрати речі чи помити голову…».
Аналізуючи стан факультетів, Ф. Ващук зауважив, що особливо приємне враження справляє допомога Угорщини, якою вкладено стільки коштів і доброї волі для підтримки факультету з угорською мовою навчання і взагалі університету. Натомість з боку університету не здійснено основних кроків, зокрема, щодо утеплення приміщень, забезпечення роботи системи комунікацій, більше того – приміщення, у яких триває навчання, не здані в експлуатацію.
«Ми повинні з повагою ставитись до тих, хто закінчив угорськомовні школи. Університет повинен враховувати кількість етнічних угорців на Закарпатті, а також ще один фактор – серйозну допомогу угорської сторони. Після того, як я ознайомився з роботою факультету, запевняю, що адміністрація університету не здійснюватиме жодного тиску, нівелювання або руйнації природничо-гуманітарного факультету в УжНУ, хто б мене на це не підбурював», - запевнив Федір Ващук.
В.о. ректора спростував й ряд інших чуток. Зокрема, про те, що за відпрацювання пропущених занять та перескладання іспитів буде введено оплату.
Щодо істориків, керівник університету наголосив: «Історики – люди, які йдуть на навчання за покликанням, це подвижники, адже зараз мало хто «рветься» у цю науку. Професорська школа істориків УжНУ – одна з найбільш відомих в Україні та й за її межами, оскільки багато досліджень пов’язані з історією сусідніх країн».
Студентам, які мешкають у гуртожитку, ректор під час зустрічі розповів, що з наступного тижня підключать теплу воду і опалення. Крім того, понад 120 вікон замінять на пластикові.
«Десятки років кошти, які студенти сплачували за гуртожитки, призначалися саме на його утримання, але жодна копійка на це не використовувалася. При введенні роздільної оплати за проживання та за комунальні послуги ситуація буде докорінно змінена і ви відчуєте перші результати вже наступного тижня», - запевнив в.о. ректора.
Що стосується проблем університету загалом, то катастрофічний стан його економіки є відчутний усім. Виш не заробляє ті 50 мільйонів коштів, які повинен отримувати за середніми нормативами у державі. В Україні університети такого значення і такої кількості студентів близько 100 мільйонів отримує від держави і ще стільки ж заробляє самостійно. Натомість УжНУ не заробляє і 50% обсягу держфінансування. «Це неправда, що держава не додає грошей УжНУ. Адже є спеціальна програма, яка за певною формулою розподіляє кошти між усіма вишами – залежно від державного замовлення. Тому економічно неправильно вкладати гроші у певні факультети, так звані «престижні». Треба вкладати у ті, де більше державне замовлення. Від їх кількості залежить, відповідно, державне фінансування.
Серйозною помилкою була відмова УжНУ від 100 місць державного замовлення (нібито для того, щоб його виконати). Віддали місця і прорапортували, що виконали держзамовлення. А університет, у результаті, утримав на 500 тисяч гривень менше. Це елементарна економічна безграмотність і безгосподарність, і подібний підхід доводиться бачити на кожному кроці. Тому ситуацію ми кардинально поміняємо на рівні управлінських рішень», - запевнив Ф.Г. Ващук.
Відповідаючи на питання щодо стимулювання наукової роботи, Ф. Ващук, зокрема, пообіцяв запровадити в УжНУ досвід Закарпатського державного університету, де поїздки на наукові конференції студентів та викладачів оплачує виш, як і вартість публікації у спеціалізованому виданні. Крім того, авторів опублікованих статей у наукових збірниках звільняють від написання курсових робіт, зараховуючи їм здійснені та опубліковані наукові дослідження.
Також Федір Ващук озвучив намір відродити музей Ужгородського національного університету та облаштувати археологічний музей – із унікальних знахідок ужгородських вчених-археологів.
«У всіх університетах світу є свої музеї і ми повинні обов’язково відновити музей УжНУ. Університет має 120 докторів і понад 500 кандидатів, потужні наукові школи, у тому числі історичну, видатних науковців і їх пам'ять недостатньо увіковічнювати тільки на ювілеях», - вважає ректор.
Крім того, в.о. ректора дав доручення вивчити розміщення експозиції у фойє нового корпусу. А розташовані тут торгові точки можна перемістити у підвал, де, відповідно, можна облаштувати «торговий центр». Натомість фойє облаштувати за європейським зразком. Можливо, у центрі розмістять маятник Фуко – як в Мішкольському університеті, де величезний маятник став окрасою не лише корпусу, а й всього студмістечка та приваблює туристів і надає гідного вигляду приміщенню навчального закладу.
Джерело:УжНУ
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
