На Закарпатті розпочали ініціативу «Молодіжна школа сталого розвитку в Карпатах. Збереження вразливих видів під час війни». Вона має на меті розвинути успіх попереднього проєкту з охорони біорізноманіття церковних веж, розширивши масштаби наукових досліджень та екоосвітніх кампаній щодо збереження вразливих видів тварин, зокрема рептилій і кажанів.
Експерт зі збереження біорізноманіття Інституту еколого-релігійних студій, завідувачем сектору природи Закарпатського обласного краєзнавчого музею Ім. Т. Легоцького та краєзнавцем Михайлом Біланичем.
Читайте також: На Закарпатті в рамках нового проєкту створять Центр реабілітації кажанів
Проєкт запустили 15 липня і, довго не чекаючи, уже почали його реалізацію. Таким чином 16 липня науковці Назар Смірнов і Галина Микитинець провели додаткове невелике обстеження на території НПП «Синевир» і вирушили на Хустщину, де продовжили роботу в заповідному масиві «Долина нарцисів». Через сильну спеку (понад +34 °C) вдалося зафіксувати лише звичайного вужа, кілька видів амфібій та мільйони комах, серед яких «червонокнижні» види: бабка красуня діва, жук-олень, метелик люцина. Ввечері дослідники дісталися Берегівщини.
17 липня спільно з місцевими натуралістами Леонідом Покритюком, Віктором Горонді та Вікторією Земляковою обстежували околиці міста Берегове. За словами науковців, ця локація цікава для герпетологів насамперед тим, що там мешкають усі три види «червонокнижних» рептилій Закарпаття: ящірка зелена, мідянка та полоз лісовий. До того ж у деяких місцях усі ці види можна виявити на ділянках усього 10х10 метрів.
18 липня вирушили в напрямку Чорної Гори – ботанічного заказника, що входить до складу Карпатського біосферного заповідника та знаходиться східніше міста Виноградів.
«Район приваблює дослідників своєю незвичайною флорою та фауною, адже там трапляється немало унікальних для регіону видів рослин і безхребетних тварин. Та й сама гора цікава своїм походженням – це вулканічний останець, що велично височіє над навколишньою рівниною. Для нас місцевість цікава насамперед можливістю виявити три види «червонокнижних» плазунів», - каже співробітник Чернівецького обласного краєзнавчого музею, кандидат біологічних наук Назар Смірнов.
Знайомство із Чорною Горою розпочали із руїн Виноградівського замку. Згодом обстежили ділянки дубових лісів і скельні відслонення у південній частині гори.
З плазунів траплялися «червонокнижні» зелені ящірки. Розморені спекою, вони безуспішно намагалися знайти прохолоду в тіні, практично не реагували на дослідників та давали можливість робити світлини практично упритул. А ще під каменями біля висохлої водойми виявили молодих тритонів гребінчастих – земноводних, які також занесені до Червоної книги України.
Пообіді у Берегівському громадському центрі «Кожен може допомогти» науковці спільно із екоактивістом, експертом ІЕРС Леонідом Покритюком провели зустрічі з маленькими відвідувачами центру та зацікавленими дорослими. Розповіли їм різні факти про змій, про значення цих тварин для природи і людини. Також усі охочі отримали можливість зблизька оглянути водяного вужа та доторкнутися до нього. Сподіваємося, що такі зустрічі та незвичний досвід тактильного контакту сприятимуть більш толерантному ставленню до плазунів, насамперед, серед дітей.
Діана Костюк
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
