Поштовхом до активізації процесу декомунізації в Україні став приклад закарпатців! Так, на початку повномасштабної війни група істориків показала гарний приклад. На початку березня 2022 року, каже Іван Логай, з друзями та колегами повалили радянський пам’ятник у Боздоському парку. Крім пам’ятників, з початку повномасштабного вторгнення активно почали декомунізовуати та дерусифіковувати вулиці.
А цей час історики та громадські активісти стільки табличок з назвами вулиць ліквідували, що виникла ідея в майбутньому створити музей тоталітаризму. Крім назв вулиць, в обласному центрі та у інших населених пунктах краю – чимало маркерів радянського періоду залишається і досі. Ігор Прохненко каже, проблема глибше, ніж здається на перший погляд. І наводить аргументи. Наймасштабніший крок – це ліквідація воїна визволителя на словацькому кордоні, вважає історик. Дерусифікація і декомунізація стартували в 90 роках після здобуття Україною незалежності. Не менш важливе питання альтернативи - тобто що прийде на заміну ліквідованих об’ктів дерадянізації, вважає Ігор Прохненко. Врешті процес декомунізації на Закарпатті на завершальному етапі – вважає очільник ГО "Деколонізація. Україна" Вадим Поздняков. Процес декомунізації підтримує і обласна влада. Щодо радянських пам’ятників – відсотків 70 також демонтовані на Закарпатті, каже Вадим Поздняков. І до кінця року решту планують ліквідувати. В ідеалі треба дотримуватися єлиного дизайнкоду в інформаційному просторі населеного пункту, проте так питання не стоїть, принаймні наразі – констатує Вадим Поздняков.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
