Озеро Синевир є унікальним природним комплексом, що розташоване на висоті 989 м.н.р.м. з найбільшою площею в Українських Карпатах біля 7,5 га.
Озеро прісне постійно заповнене водою з тимчасовим сезонним розливом, в залежності від наповненості має середню глибину 8-10 м, а найбільшу глибину 19-23.5 м, об’єм води 350-460 тис.м³. Вода озера належить до гідрокарбонатно-сульфатного типу з мінералізацією води 107-186 млг/л. Температура води в Синевирському озері досить низька навіть влітку. Хоча в сонячну погоду її поверхневий шар нагрівається до 20-22 ⁰С, вже на глибині 2,5м температура знижується до 13, на глибині 8м – до 8, на глибині 18м – до 3-4⁰С.
До озера впадають чотири основні потоки (Озерний, Полонинський, Смерековий, Клівський), які беруть початок на схилах гір (Озерна, Красна, й Кліва). З водойми витікає Синевирський потік, що впадає в р. Тереблю. Більша частина басейну (87%) вкрита лісом.
Гідрофітна рослинність озера належить до класу Potamogetea, а представлене тут угруповання формації рдесника довгого (Potamogetoneta praelongi), який внесеней до Зеленої книги України. В озері трапляються рідкісні види, що підлягають регіональній охороні у Закарпатській області, а саме: рдесник злаковидний (Potamogeton gramineus), рдесник довгастий ( P. рraelongus), водяний жовтець волосолистий (Batrachium trichophyllum). У нижній течії трьох потоків, що наповнюють озеро, представлені внесені до Зеленої книги України угруповання сіровільхових лісів (Alnetа incanae) з домінуванням у травостої страусового пера звичайного (Matteuccia struthiopteris). При впаданні потоків до озера розташовані прибережні заболочені ділянки з гігрофітною (клас Phragmito-Magnocaricetea) та гігромезофітною (клас Molinio-Arrhenatheretea) трав’яною рослинністю із переважанням хвоща річкового (Equisetum fluviatile), осока пухирчаста (Carex vesicaria),таволга в’язолиста (Filipendula denudata), калюжниця болотна (Caltha palustris), де трапляються внесені до Червоної книги України види рослин: пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis), пальчатокорінник плямистий (D. maculata), билинець довгорогий (Gуmnadenia conopsea), а також регіонально рідкісні: калла болотна (Calla palustris), сабельник болотний (Comarum palustre), бобівник трилистий (Menyanthes trifoliata).
Лісові біотопи слугують оселищами видів, перелічених у Червоній книзі України, зокрема Platanthera bifolia і Galanthus nivalis. На малозатінених сирих ділянках розвинулися високотравні угрупування із класу Mulgedio-Aconitetea із домінуванням кремени білої (Petasites albus) і страусинового пера звичайного (Matteuccia struthiopteris) за участю коручки чемерниковидної (Epipactis helleborine) і лілії лісової ( Lilium martagon), а також аконіт міцний (Aconitum firmum) і аконіт Гостів (A. Hosteanum), що підлягають регіональній охороні у Закарпатті.
Дослідження проводились д.б.н. Фельбаба-Клушина (2017), та інститутом екології Карпат НАН України (2021), що ввійшли до Паспорту ВБУ оз. Синевир.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
