З початку року піротехніки МНС Закарпаття знешкодили майже 100 боєприпасів часів Другої світової війни

З настанням теплої пори року, коли в розпалі земляні роботи під час яких виявляються вибухонебезпечні предмети, починається своєрідний апогей “боєприпасної” проблеми для піротехніків Аварійно-рятувального загону спеціального призначення (АРЗ СП) Територіального управління МНС у Закарпатській області. На їх обґрунтоване переконання, виявляти такі “подарунки” буде ще не одне покоління українців. Причому на ВНП можна натрапити всюди, де проходили бойові дії: на полях, городах, лісах і парках, річках, озерах, в будинках і підвалах та інших місцях.

 

За офіційною статистикою сьогодні в Україні зберігається майже 2 млн. тонн вибухонебезпечних предметів. До них треба додати тисячі снарядів, мін, авіабомб тощо, які залишилися в землі нашої держави з часів Другої світової війни.

Закарпаття також “багате” на такі небезпечні знахідки, які залишилися в місцях, де за часів війни були сховища, проходили бої; або ж нагадає про себе оборонна лінія Арпада, що повинна була зупинити наступ радянських військ у Карпатах.

«Так, лише упродовж 2012 року (дані станом на 14 червня) групою піротехнічних робіт АРЗ СП ТУ МНС у Закарпатській області було вилучено та знешкоджено близько сотні одиниць ВНП: 70 артилерійських снарядів, 22 мінометних та протитанкових мін, 4 гранати та інші. В основному краяни натрапляють на поодинокі небезпечні предмети. Правда, нещодавно в районі мікрорайону Горяни, що в обласному центрі, було знайдено 40 бойових одиниць часів минулої війни. Варто наголосити, що населення, при виявленні небезпечних знахідок, не завжди робить правильні висновки. Таким любителям екстріму варто в черговий раз нагадати, що знайдене “відлуння війни” краще залишати на місці, а не “тягнути” до власної оселі, адже фактично, беручи їх в руки, вони несуть власну смерть», - коментує ситуацію заступник начальника АРЗ СП ТУ МНС у Закарпатській області з питань оперативного реагування підполковник служби цивільного захисту Андрій Ямчук.

 

Судіть самі, якщо маленька протипіхотна міна, що має в середині 20 грамів тротилу, здатна відірвати ступню людині, то наскільки трагічними можуть бути наслідки вибуху 82-міліметрової міни, що містить 540 грамів вибухової речовини. Або на що здатна найпоширеніша знахідка – артилерійський 76-міліметровий снаряд, який, у разі вибуху, дає розліт осколків до 300 метрів, а летять вони зі швидкістю 800-900 метрів за секунду.

 

Головну небезпеку у вибухонебезпечних “подарунках” Другої світової війни містять пристрої ініціювання вибуху основної маси вибухівки боєприпаса. Від вологи, довгого перебування в землі, при взаємодії металу та вибухівки утворюються хімічні сполуки – пікрати, які становлять основну небезпеку (зовні мають вигляд білуватих порошкоподібних наростів). Вони вибухають навіть від невеликого тертя, іскри, удару.

 

Тому, при виявленні вибухонебезпечного предмету, до нього не можна навіть доторкатися – це дуже небезпечно. Категорично забороняється: брати їх в руки, наносити по ним будь-які удари, намагатися їх розібрати, переносити чи перекочувати з місця на місце, кидати в багаття чи розкладати його неподалік, збирати й здавати їх в якості металобрухту. Передусім, потрібно обгородити місцезнаходження ВНП й нікого до нього не допускати. Для цього організувати за допомогою місцевих жителів чергування до прибуття представників органів влади. Для облаштування огородження можна використати різноманітні матеріали, що знаходяться під рукою (жердини, палиці, мотузки, проволоку, шматки матеріалу, каміння, ґрунт й інші).

Негайно повідомити про небезпечну знахідку по телефону «101» рятувальну службу або  органи влади чи міліцію.

Пам’ятайте, що небезпечні знахідки вилучаються та знешкоджуються в спеціально відведених місцях лише відповідно підготовленими фахівцями-піротехніками.

 

 

 

 


 джерело:ТУ МНС України в Закарпатській області



TelgramПідписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
рейтинг: 
  • Подобається
  • 0
Залишити коментар
иконка
Коментувати статті на сайті можливе лише впродовж 30 днів з дня публікування.