Дев’ятнадцять пар коней, дев’ять із яких представляли лісництва держлісгоспу, решта – підрядників, виборювали особисту першість в кожній дисципліні: на найкращого коня (екстер’єр), на найкращий віз і реманент, на найшвидшу пару коней та найсильнішу пару коней, кінні перегони (найшвидшого коня) і в абсолютному заліку за підсумками всіх конкурсів.
Розпочалося свято звуками трембіти. Право підняти Державний Прапор надали найстарішому і наймолодшому возіям Івану Мойшу з Середнього Водяного та Дмитру Гинику з Кобилецької Поляни. З привітальним словом до учасників та гостей фестивалю звернулися члени почесної президії Заслужений лісівник України, перший заступник начальника Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Василь Пукман, голова районної ради Микола Беркела, заступник голови Тячівської райдержадміністрації Федір Стан, в.о. директора ДП „Великобичківське ЛМГ” Ганна Андрусевич, селищний голова Великого Бичкова Одарка Зеленко. У заходах взяли участь заступник голови райдержадміністрації Олександр Томашук, начальник управління промисловості і розвитку інфраструктури Тячівської РДА Микола Мельник, відповідальні працівники органів місцевого самоврядування населених пунктів району, гості різних куточків Закарпаття та із-за меж області.
У концертній програмі, яка передувала змаганням, взяли участь ВІА „Синьогори”, танцювальна група самодіяльного народного ансамблю пісні і танцю „Лісоруб”, солістка ансамблю Ганна Гаджа (художній керівник Володимир Шепета), учасники дитячого гурту „Надія”, учениця Великобичківської ЗОШ І-ІІ ступенів №3 Мирослава Дякунець, яка виконала пісню своєї учительки Ганни Андрусевич.
Кожний гуцульський фестиваль – це сторінка неповторних традицій, розкриття великого народного таланту. Символом таких заходів є ватра, яка покликана об’єднувати людей та зігрівати теплом всіх учасників дійства. Запалити гуцульську ватру доручили найдосвідченішому возчикові свята Миколі Варцабі з Кобилецької Поляни.
Після закінчення офіційної частини з умовами змагань учасників ознайомив голова судійської колегії Іван Микитенко. Насамперед, детальна оцінка екстер’єру тварин, стану реманенту та возів. Судді прискіпливо оцінювали зовнішній вигляд і будову тіла коней, обмірювали висоту тварин, оглядали грудниці, кінцівки, копита, оздоблення возів, упряжі, тощо. Відразу після цього, на облаштованій трасі, з кількома водними перепонами, у перегонах возових упряжок, з’ясовували найшвидшу пару коней. Поряд проходив конкурс на встановлення найсильнішої пари, яким передбачалося перетягування крупномірних сортиментів деревини на корчугах та волоком. Особливу зацікавленість гостей свята, викликали кінні перегони на 1000 метрів.
Переможці і призери визначилися у кожній з дисциплін за найбільшою сумою набраних балів. Для нагородження держлісгоп приготував кубок, вимпели, та цінні подарунки. Кожному учаснику було вручено майку та кепку з символікою фестивалю. Кращій парі коней було приготовано 500 кг. вівса, за друге і третє місце – відповідно по 300 і 200 кг. Крім цього, всі учасники змагань отримали від депутата обласної ради, голови Тячівської райдержадміністрації Михайла Шелевера подарунки у вигляді вівса для своїх улюбленців.
За підсумками змагань абсолютне перше місце виборов Юрій Мазар (Лужанське лісництво), друге – за Василем Дердою (Кобилецько Полянське л-во), третє посів Іван Мойш з Середнього Водяного. По екстер’єру кращим визначено 8-ми річного жеребця по кличці Бонді ( возчик - Дмитро Гиник з Кобилецької Поляни), другим - 7-ми річного коня по кличці Чіло (возчик - Іван Дерда (Щербіловське лісництво)), третім – 6-ти річного коня по кличці Кешій ( возчик - Юрій Мазар (Лужанське лісництво). Реманентом возів відзначилися возчики Микола Химич з Середньо-Ріцького лісництва (І місце), Іван Мойш із Середнього Водяного та Микола Мазар з Верхнього Водяного. Найшвидша пара коней у Івана Мойша, на другому місці - Івана Волощука (Костилівське лісництво), на третьому - Юрія Мазара. Найсильніші коні виявилися у Василя Дерди, Юрія Мазара, Івана Мойша. У кінних перегонах переміг Василь Дерда (Кобилецько-Полянське лісництво), на другому місці Іван Дерда (Щербіловське лісництво), на третьому – Іван Мойш з Середнього Водяного.
Звичайно, фестиваль – міроприємство складне в організації, матеріально затратне і відповідальне в плані безпеки учасників та гостей свята. З цими завданнями блискуче впоралися, - організаційний комітет з числа працівників ДП «Великобичківське ЛМГ» та Великобичківської селищної ради, працівники лісової охорони Лужанського лісництва, як господарі фестивалю та особисто лісничий Юрій Варга. Активну участь в організації та спонсорську допомогу проявив підприємець, любитель коней Петро Польчук з Луга.
Підведення підсумків та нагородження кращих завершило запрошення до святкового столу возчиків і їх помічників, ветеранів коневодства та гостей свята. Обговорення результатів було жвавим та емоційним. З побажань які були висловлені, актуальними стали про більш широке представництво любителів коней з інших населених пунктів району, особливо смт. Ясіня, сіл Чорна Тиса, Лазещина, Богдан та інші.
Проведення подібних фестивалів в черговий раз спрацювало на піднесення авторитету професії возчика, більш широке застосування коней на лісозаготівлях та лісогосподарських роботах, ріст зацікавленості молоді до коневодства, відродження культури гуцулів, щодо утримання коней як незамінних помічників горян на протязі століть.
В.о. директора ДП «Великобичківське ЛМГ» Г.А. Андрусевич, управління лісового та мисливського господарства Закарпатської ОДА
джерело:transkarpatia.net
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
