Незабаром, 16 листопада, виповнюється 40 років з часу прийняття Конвенції про охорону Всесвітньої культурної і природної спадщини ЮНЕСКО, яку підписали 185 країн світу. В Україні конвенція набрала чинності 12 січня 1989 року.До переліку Всесвітньої спадщини зараз включено 962 об’єкти (742 культурних, 191 природний та 29 змішаних) у 157 країнах. В Україні до цього списку входять Софійський собор з архітектурним ансамблем та КиєвоПечерська лавра в Києві, історичний центр Львова, пункти геодезичної дуги Струве, резиденція буковинських митрополитів та єдиний природний об’єкт — букові праліси Карпат.
Конвенція передбачає охорону, збереження і популяризацію культурної та природної спадщини. А Комітет Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, крім законодавчого захисту того чи іншого об’єкта, вимагає ще й їх інтеграцію до регіонального або місцевого територіального планування, забезпечення доступу до них туристів.
В регіонах, де розміщені природні об’єкти Всесвітньої спадщини, здебільшого активізується розвиток екологічного туризму, розбудовується туристична інфраструктура, облаштовується соціальноекономічне життя прилеглих територій. Наприклад, такі процеси спостерігаються біля Ніагарського водоспаду в Канаді, Єллоустонського національного парку в США, Плітвицьких озер в Хорватії і т.д. Саме тому, за нашою ініціативою, нещодавно Міністерство екології та природних ресурсів України направило до Адміністрації Президента України клопотання щодо прийняття спеціального доручення глави держави з питань сталого розвитку та благоустрою населених пунктів гірської частини Закарпаття, які розташовані в зоні об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО “Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини”.
У зв’язку з цим треба нагадати, що Комітет Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ще в 2007 році прийняв рішення про включення українськословацької номінації “Букові праліси Карпат” до переліку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а в 2011 році завдяки підтримці України давні букові ліси Німеччини теж занесли до списку Всесвітньої спадщини як розширення існуючого українськословацького об’єкта “Букові праліси Карпат”. Таким чином, на європейському континенті утворено унікальне міжнародне об’єднання природоохоронних територій світового значення загальною площею 96072,4 гектара (ядрова зона 33670,1 га), яке охоплює природний ареал поширення лісів із бука лісового (Fagus sуlvatica) від високогір’я Українських Карпат до узбережжя Балтійського моря на німецькому архіпелазі Рюген.
Українська частина об’єкта у складі найбільших у Європі ділянок букових пралісів Карпатського біосферного заповідника та Ужанського національного природного парку, в межах Рахівського, Тячівського та Великоберезнянського районів складає близько 70 відсотків від його загальної площі.
До речі, іноземні експерти відносять Карпатський біосферний заповідник до найкрасивіших та найзнаменитіших місць на земній кулі, який нарівні зі Швейцарськими Альпами, Норвезькими фіордами та тими ж Плітвицькими озерами входить у п’ятірку найгарніших місць Європи. А місто Рахів за природними та культурними цінностями ще у 30х роках минулого століття величали “Гуцульським Парижем”. Відповідно до указу імператриці Марії Терезії тут, як і у чеських Карлових Варах, словацькому Попраді та Трускавці, проектувалася розбудова чотирьох найважливіших гірських курортів у колишній АвстроУгорщині. Сюди прямували потяги із Будапешта та Праги. Збудована ж у ХІХ столітті транскарпатська залізнична колія на перехресті у географічному центрі Європи і зараз з’єднує Україну із Бухарестом, Будапештом, Віднем та Прагою. Але, на жаль, ця залізниця чомусь не використовується. Крім того, інфраструктура та благоустрій населених пунктів, що прилеглі до об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, не відповідають зростаючим потребам великої кількості вітчизняних та зарубіжних туристів. Наявний тут туристичнорекреаційний потенціал через брак інвестицій задіяний недостатньо, а через це високим залишається рівень безробіття горян, соціальної бідності та необлаштованості.
Виходячи з цих обставин та керуючись чинним законодавством, внесено пропозицію Президенту України доручити Кабінету Міністрів та Закарпатській обласній державній адміністрації матеріально сприяти посиленню їх туристичної привабливості та економічному зростанню в зоні розташування української частини українськословацьконімецького об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО “Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини”.
Проектом документа, який за сприяння урядового куратора нашої області Віктора Балоги вже опрацьовано в міністерствах та відомствах і подано на підпис Президенту, передбачається, поперше, розроблення плану заходів щодо сталого розвитку і благоустрою гірських населених пунктів з освоєнням існуючого туристичнорекреаційного потенціалу всього Закарпаття. Подруге, має бути проведена реконструкція та капітальні ремонти під’їзних шляхів, високогірних доріг та іншої туристичнорекреаційної інфраструктури в зоні розташування цього об’єкта. Потретє, своє вирішення матиме проблема збору, складування та утилізації побутових відходів на прилеглих територіях. Почетверте, буде розроблено та впроваджено пілотні проекти із переоснащення систем опалення гірських населених пунктів Закарпатської області на системи із використанням альтернативних видів палива. Поп’яте, заплановано вирішити питання відновлення зруйнованого автомобільного переходу через річку Тиса та створення необхідної прикордонної інфраструктури на українськорумунському кордоні у селі Ділове. Пошосте, має бути забезпечено належне фінансування будівництва на базі Карпатського біосферного заповідника Міжнародного навчальнодослідного центру букових пралісів та сталого розвитку Карпат. І, нарешті, заплановано опрацювати питання щодо налагодження залізничного сполучення між містами Київ та Рахів. Усе це мало б бути здійснено до кінця 2015 року.
Нагадаємо також, що і під час роботи круглого столу “Екологічний Давос” — у центрі Європи”, який відбувся у 2011 році, було заявлено, “що край у центрі Європи, будучи унікальною місциною не лише на карті України, може вже в нинішніх умовах, за відповідної підтримки центральних та регіональних органів влади, міжнародної спільноти, стати одним із найцивілізованіших і найпривабливіших туристичних куточків нашої країни і всієї Європи”. На це орієнтує і прийнята ще в 1998 році урядова Постанова “Про заходи щодо державної підтримки реалізації комплексної програми екологоекономічного та соціального розвитку гірської Рахівщини на період 1998–2005 рр.”, у якій чітко було записано, що “збереження унікальних природних екосистем, освоєння потужного рекреаційного потенціалу, створення на цій основі зони екологічно зорієнтованого туристичнооздоровчого комплексу, що має загальнодержавне значення” має стати в цьому краї пріоритетом. Але цього не сталось. Більше того, залишилися нереалізованими і наступні ініційовані нами доручення Адміністрації Президента України та Кабінету Міністрів України щодо розвитку міста Рахова як міста у географічному центрі Європи та із питань проведення в цьому регіоні зимової Олімпіади. Тому звертаємось до Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, Закарпатської обласної державної адміністрації, новообраного народного депутата України Василя Петьовки та зацікавлених місцевих громад із проханням підключитися до процесу прискорення прийняття Президентом України цього важливого документа для сталого розвитку та благоустрою гірських поселень Закарпатської області, які розташовані в зоні українськословацьконімецького об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО “Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини”. Бо віримо, що схвалення цього рішення на такому високому рівні може стати не тільки черговим кроком України в Європу, але й реально допоможе збереженню єдиного в Україні природного об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, зменшенню суцільних вирубок лісів, переорієнтації економіки цього унікального краю на екологічно безпечні види діяльності та підвищенню добробуту горян.
Крім того, на наше переконання, реалізація запропонованих заходів може сприяти й виконанню закону України про основні засади (стратегію) державної екологічної політики в Україні на період до 2020 року, зокрема у частині впровадження пілотного проекту з питань екологосоціальноекономічного планування та проведення стратегічної екологічної оцінки в Карпатському макрорегіоні. Такий підхід важливий також і в контексті підсумкових документів Конференції ООН зі сталого розвитку “Ріо+20: Майбутнє, якого ми хочемо” (20–22 червня 2012 року), у якому глави держав та урядів світу закликають народи жити у гармонії з природою, невідкладно реагувати на кліматичні зміни, впроваджувати принципи зеленої економіки, вести стале лісокористування, розвивати екологічний туризм, докладати більших зусиль для збереження біологічного різноманіття, охорони гірських екосистем та подолання бідності населення, що живе у горах.
Джерело:Федір ГАМОР,
директор Карпатського біосферного заповідника, доктор біологічних наук, професор, заслужений природоохоронець України
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
