Він ніколи не служив в армії, але завжди був патріотом своєї держави. У перший же день повномасштабного вторгнення почав оббивати пороги воєнкомату. Вже третій рік Павло із Іршавчини, відгукується на позивний Кардинал. Синю форму поліцейського добровільно змінив на камуфляж. І відправився захищати Україну на фронт. Городня, Словянськ, Бахмут доводилося часто змінювати локацію. Перша ротація зустріла різними завданнями. На своїх двох Кардинал пішов до евакуації. Його відправили на лікування, та там довго всидіти не міг.
Другу ротацію боєць відбував у Краматорську. Тоді виконував обов’язки по забезпеченню підрозділу. І з Краматорська на Закарпаття приїхав вже не один. А це Юлія, тепер вона дружина Павла. Жінка працювала у прикордонній службі Краматорська. Зараз службу несе у Мукачівському прикордонному загоні. Розповідає, як це бути дружиною військового. Третю ротацію Кардинал вже був заступником командира одного із відділень. З своїми хлопцями захищали Харківщину. Тоді ворог інтенсивно проривав кордони регіону. Доводилося вибиратися із справжнього пекла. І цю ротацію Кардиналу довелося завершити достроково. Чоловік отримав серйозні поранення ноги та руки. Нині чоловік проходить реабілітацію. І вже гідно носить офіцерське звання. І хоч війна змінила його життя кардинально. Його тіло у шрамах, він пережив чимало операцій, а попереду ще одна. Ноги чоловік досі не відчуває, та каже, ні про що не жалкує. І чекає Великої перемоги України.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook