Його лице знає ледь не кожен закарпатець – це всім відомий настоятель Хресто-Воздвиженського кафедрального собору в Ужгороді Димитрій Сидор.
Не так давно пролунала новина про те, що вказаному духовну настоятелю правоохоронними структурами повідомлено про підозру щодо «порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, та за іншими ознаками».
Як ви зрозуміли рівноправність щодо расової належності він не порушував (хоча можливо у його проповідях десь і таке проскакувало), а от щодо його церковної діяльності є багато запитань.
Повернемося трішки назад, рік так у 2008. Повіривши у свою безкарність Сидор у Мінську проголошує незалежність «республіки Подкарпатська Русь», але якби не хотілося Димитрію у цю справу втручається СБУ, відкриває кримінальне провадження щодо «посягання на територіальну цілісність і недоторканість України» і через довгі 4 роки Ужгородський міськрайонний суд присуджує йому 4 роки позбавлення волі. Вроді як все круто, поганець за гратами і не зможе більше поширювати свої сепаратистські ідеї, але є одно «но» - термін він отримав умовний. Давайте будемо відверті, покарання ніби і є, але ефективність така собі.
Важливий нюанс, Сидор – настоятель храму, саме та особа яка по ідеї кожного тижня у своїх проповідях мала б розповідати про християнський спосіб життя і всі його переваги, але не тут то було. Сидор будучи добре навченим агентом російських спецслужб зумів досить ефективно перепрофілювати свої проповіді під політичну тематику. У своїх проповідях священослужитель маневрував між нав’язуванням проросійських наративів місцевому населенню і можливістю знову попастися на крючок українських спецслужб.
Ким же був Сидор ? Сидор був відкритим агентом з числа священослужителів, який делікатно уникав відповідальності, у тому числі через свої зв’язки у проросійських колах, що існували на території Закарпатської області.
Дійшли ми до кульмінації, рік після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Сидор все ж таки отримує повідомлення про свою підозру. Як відреагувало суспільство ? Неоднозначно, молоде покоління, як і очікувалося схвально оцінило дії правоохоронців, а що ж зі старшим поколінням? Тут ситуація важка, велика кількість прихожан Сидора, це люди 50+, для яких слова священослужителя – закон, і саме ця частина суспільства стала на захист «бідного» Димитрія. Як у побутових розмовах, так і в соціальних мережах вони стверджують, що такі дії направлені проти Сидора - це дії проти Господа Бога і це нікому це не зійде з рук.
Що ж сказати, десятки тисяч померлих від рук росіян для певних людей не стали доречним доказом, що все російське, в тому числі і російська церква, не мають нічого спільного зі словом «святість». Нажаль щупальця кремлівської пропаганди забираються глибоко у свідомість людей, які щиро скучають за режимом, що діяв у часи СССР, а відповідає за ці дії в більшій мірі молоде покоління, яке віддає свої життя за свободу і незалежність нашої держави.
Головне питання цієї невеличкої статті, коли наші люди перестануть вірити російській пропаганді?
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
