В Анталовцях на Ужгородщині існував величезний табір військовополонених з власною валютою (ВІДЕО)

У часи Першої Світової на території сьогоднішнього села Анталовці був розташований великий табір військовополонених. Кістяк робочої сили на фабриці бочок складали військовополонені, яких в анталовецькому таборі станом на квітень 1917 року налічувалось близько п'яти тисяч. Основну масу становили полонені вояки Російської імперії — 3,4 тис осіб, а також італійці та серби — 942 та 644 особи, відповідно.

Табір військовополонених в Анталовцях існував з червня 1915 року до серпня 1918. Він був настільки великим, що мав у внутрішньому обігу власні банкноти — так звані табірні гроші. Праця полонених була не безоплатною, вони отримували певну фінансову винагороду за свою роботу, а також могли здійснювати грошові перекази своїм родичам. На початку XX століття за наказом командування австро-угорської армії в селі Анталовці була заснована пилорама та військове деревообробне підприємство, що виробляло дерев'яні рукоятки та накладки для багнетів, артилерійських тесаків і прикладів. Для доставки деревини з околиць Анталовців на підприємство була побудована вузькоколійна залізниця. Вона мала два відгалуження, які йшли долинами струмків Стара, Середній і Крайній до гір Маковиця (978 м), Анталовецька Поляна (977 м) та Токарня (627 м). Перед Першою світовою війною, щоб налагодити безперебійне постачання армії, було розпочато будівництво вузькоколійної залізниці Ужгород — Радванка — Анталовці (експлуатаційна довжина майже 35 км). Будівництво йшло швидкими темпами, і вже в серпні 1916 вузькоколійна залізниця з шириною колії 760 мм була здана в експлуатацію. Рух було відкрито у 1917 році. Залізниця була ліцензована тільки для перевезення деревини. Вузькоколійна лінія Ужгород — Радванка — Анталовці починалась на залізничній станції Радванка в Ужгороді, яка знаходилась на відстані одного кілометра від головної ширококолійної станції в Ужгороді. Дві станції були з'єднані колією, яка вела до каменоломні.

Вузька колія проходила через виноградарський регіон на околицях селища Середнє, потім повертала на північ в долину річки Віолла і прямувала до Анталовець. Залізниця проходила через 9 сіл передгір'я Ужанської долини. Зупинки знаходилися в селах: Дравці, Підгорб, Холмці, Руські Комарівці, Вовкове (Вовковиї), Середнє, Чертеж, Худльово та Анталовці. До травня 1918 вузькоколійка Ужгород — Анталовці підпорядковувалась Імператорсько-королівським австрійським військовим залізницям — kkHB (kaiserlich-königlich österreichische Heeresbahn), після чого вона перейшла в управління угорської компанії MÁV. Починаючи з 3 січня 1919 муніципалітет міста Ужгорода без державного дозволу використовував залізницю для пасажирських перевезень як громадський транспорт.


Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook