Незабаром Карпати покриються снігом, а значить відкриється гірськолижний сезон.
З року в рік кількість прихильників відпочинку в горах дедалі зростає. Щовихідних за черговою порцією приємних вражень від неповторних краєвидів, вічнозелених сосен у Карпати вирушають юрби туристів. Як констатують рятувальники, доволі часто їхнє бажання помандрувати засніженими стежками може мати вельми неприємні наслідки.
Статистика свідчить, що сміливіше за всіх, на гірських схилах поводяться саме аматори. Самовпевненість таких горе-візитерів зростає обернено пропорційно до їх реальних знань про особливості поведінки під час перебування у горах. Такі люди забувають чи пропускають повз вуха застереження рятувальників, вважаючи за краще у виборі маршрутів чинити на власний розсуд. Реєстрацію і отримання від працівників гірських пошуково-рятувальних пунктів необхідної для підкорення вершин інформації вони просто ігнорують, ускладнюючи життя не лише собі, а й гірським рятувальникам. Адже пошук людини у зимовому лісі на висоті кількох сотень метрів та іноді без будь-яких засобів зв'язку (як відомо, елемент живлення мобільника на морозі розряджається дуже швидко) можна прирівняти до шукання голки в копиці сіна. А гірські стежки на будь-якому маршруті приховують у собі безліч неприємних несподіванок навіть для досвідчених мандрівників.
Отож, щоб ніякі негаразди не затьмарювали вашого відпочинку в горах й ви отримували від перебування у Карпатах тільки позитивні емоції, в першу чергу слід дотримуватись правил безпеки, про які Територіальне управління МНС у Закарпатській області нагадує в черговий раз.
А поради ці надзвичайно прості: не виходити у гори, не зареєструвавшись попередньо у найближчому гірському пошуково-рятувальному пункті, вибирати безпечні та відомі маршрути, враховувати свій фізичний стан та метеорологічні умови.
У гори треба вирушати групою, а не поодинці, що дозволить забезпечити взаємодопомогу учасникам на маршруті.
Не допускати розподілу групи і порушення дисципліни. Залишати групу можна тільки з дозволу старшого.
Кожна група, незалежно від її чисельності, повинна мати відмінно підготовленого керівника, який має великий досвід і авторитет.
Темп руху, кількість і тривалість зупинок повинні відповідати рівню підготовки й можливостям учасників, особливостям місцевості й погоди.
Не допускати необґрунтовано високої швидкості.
Дотримуватись правильного режиму навантажень, відпочинку, харчування; вживати заходів, забезпечуючи нормальну терморегуляцію організму.
Не скорочувати шлях за рахунок безпеки (можна потрапити в лавину, посковзнутись, впасти на каміння).
Уникати переміщень у негоду, туман, пізно ввечері та вночі. Основну частину денного переходу виконувати в ранкові часи.
Уникати підйомів і спусків по схилах і жолобах, де є каміння, що вільно лежить і може скотитись.
Вибирати маршрут з урахуванням конкретних умов (структури снігового покриву, стану учасників, погоди), завжди передбачати безпечний шлях.
Не губити і не забувати речі, щоб в той чи інший момент не залишитись без необхідного інвентаря та екіпіровки.
Приділяти пильну увагу попереджувальним знакам у горах, щоб не потрапити в лавину, уникнути зіткнення на гірськолижній трасі.
При руху в горах не споживати спиртних напоїв.
Під час сильних морозів робити короткі зупинки для відпочинку, безперервно рухати пальцями, м’язами обличчя, легко розтирати відкриті частини тіла.
При снігопаді діяти з урахуванням характеру рельєфу, снігового покриву і стану групи.
Джерело:ТУ МНС у Закарпатській області
