На Хустщині виявили спалах менінгококової інфекції (ФОТО)

Фахівці Хустської філії ДУ "Закарпатський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України"працюють над профілактикою інфекційних захворювань
Епідеміологиня Оксана КОМАР, дезінфекторка Наталія ХИМИНЕЦЬ та лаборантка мікробіологічної лабораторії Тетяна  МОНДИЧ— провели розслідування випадку менінгококової інфекції в одному з населених пунктів. Встановили та обстежили коло контактних осіб, у вогнищі інфекції провели заключну дезінфекцію. З контактними особами обговорили питання профілактики менінгококової інфекції.
Фахівчині профілактичної дезінфектології — Наталія ПРОДАН, Марина ЧЕРНИЧКО, Надія КАТРИНЕЦЬ та Наталія ТУДОВШІ — провели суцільну весняну дератизацію у житлових комплексах, промисловій зоні та місцях компактного розташування населення міста Хуст. 
Фахівці продовжують працювати для захисту здоров’я мешканців краю, впроваджуючи профілактичні заходи для стабільної епідемічної ситуації.Менінгококова інфекція (МІ) — антропонозне інфекційне захворювання, що передається повітряно-краплинним шляхом і має різні клінічні прояви (від безсимптомного носоглоткового носійства до генералізованих форм із високою летальністю).
Менінгококові інфекції є тяжкими, переважно дитячими захворюваннями. Щороку в світі реєструють близько 300 000 – 500 000 випадків МІ, зокрема 30 000 – 50 000 летальних. На одного хворого генералізованою формою МІ припадає 20 000 – 50 000 носіїв збудників. Найвищий рівень захворюваності — серед дітей до 1 року. Зокрема, 2019 року в Україні було зареєстровано 299 випадків менінгококової інфекції (50 — у дітей до 1 року).
Захворювання на МІ фіксують в усьому світі. Найпоширеніша менінгококова інфекція в Африці, на південь від Сахари, на території від Сенегалу до Ефіопії. В окремих країнах цього «менінгітного поясу» в роки епідемічних підйомів захворюваність досягала 200–500 на 100 000 населення.
Збудником МІ є менінгокок (Neisseria meningitidis) — грамнегативний диплокок, що розташовується переважно внутрішньоклітинно. Виявлено 13 серогруп Neisseria meningitidis, 6 з яких (A, B, C, W, X і Y) можуть спричиняти епідемії.
У навколишньому середовищі бактерія нестійка і швидко гине поза організмом людини.
Джерелом інфекції є люди — носії збудника, які виділяють менінгококи і не мають запальних змін у носоглотці, або ж хворі на гострий назофарингіт і генералізовані форми МІ.
Збудник передається із краплями слизу під час кашлю, чхання, розмови. Близький тривалий контакт з інфікованою людиною-носієм сприяє поширенню хвороби.
Інкубаційний період триває 1–10 днів і в середньому становить 4 дні.
Основними клінічними ознаками МІ є менінгіт і сепсис. Менш поширені артрит і пневмонія. Менінгіт часто супроводжує тріада симптомів: гарячка, головний біль і ригідність потиличних м’язів. Досить часто наявні сплутана свідомість, нудота, блювота, світлобоязнь.
Менінгококовий сепсис (менінгококцемія) характеризується гарячкою і геморагічним висипом. Часто супроводжується септичним шоком, порушенням згортання крові (ДВЗ-синдром) та поліорганною недостатністю.
Менінгококову інфекцію можуть діагностувати під час клінічного огляду хворого і подальших лабораторних досліджень змивів з носової частини горла, мокротиння, крові, спинномозкової рідини.
Природна сприйнятливість людей висока, але наслідки інфікування залежать як від властивостей збудника (вірулентності), так і від резистентності ураженого організму. Після перенесеної хвороби зберігається тривалий імунітет. 
Вчасна і адекватна терапія дає змогу врятувати життя пацієнта і визначає сприятливий прогноз. Головним у лікуванні менінгококової інфекції є усунення причин розвитку захворювання.
Основним профілактичним заходом МІ є раннє виявлення та ізоляція хворих, санація виявлених бактеріальних носіїв, дотримання правил особистої гігієни, санітарно-освітня робота серед населення. У період сезонного підвищення захворюваності слід обмежити відвідування місць із великим скупченням людей.

Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook