Минулого тижня Україна відзначала День прикордонника – свято охоронців рубежу, які щодня стоять на варті наших кордонів, першими зустріли та дали відсіч ворогу. Кожен з них відповідає гаслу «Перші з честю». Цей усміхнений чоловік – Вадим. Він родом з Свалявщини. Та роки свідомого життя провів за кордоном. Навчався в Канаді, працював у Словаччині. Вадим – хірург. Та зараз про цей період розповідає як про минуле життя. Адже останні три роки - він військовий. Війна почалася для Вадима далеко від дому. Та обов’язок покликав. Закарпатець зібрав речі, зняв лікарських халат, бо прийняв рішення, що стало доленосним у його житті. У війську його прозвали хірургом. Та до своєї спеціальності чоловік не повернувся.
Поповнив лави 27-го прикордонного загону. А далі Донеччина. Обстріли та справжня жорстока війна. Там окопи, обстріли та боротьба. На життя. Знаковим для Вадима стала посада керівника розвідувального взводу. А потім поранення. Вадим згадує той момент, як кадр з фільму – все в диму, біль та нова боротьба. Після поранення, за подвиги та боротьбу з ворогом Вадим був нагороджений відзнакою держаного рівня – орденом «За мужність». Нині служба продовжилася для «Хірурга» на рідному Закарпатті. Та чоловік вже мріє про те, що повернеться, адже там залишилися його побратими, тому не можна дозволяти собі слабкості. Прикордонник каже, що лікарське покликання не зникло, просто тепер його інструменти інші – бронежилет, автомат та рішучість. Захисник вірить у перемогу, що після неї зможе повернутися до цивільного життя, щоб лікувати не рани війни, а рятувати життя тих, хто мріє про мир.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
