Мар’янка погладжує портрет свого батька. Віталій Дем’янчук захищав Україну у складі артилерійської розвідки військової частини А 4955. Дівчинка розповідає, що тато завжди навчав бути хорошою людиною, любити країну та тих, хто поруч. Завжди усміхнений, проте лише на світлині Михайло Грушман. Поруч з його світлиною лампадку запалює хрещена мати. Зізнається, боєць був їй наче рідним сином. На війну відпускала важко. А от пані Василина сьогодні вкотре оплакує сина. Каже, виховувала його справжнім чоловіком і він це довів на фронті. Артур Кобилкін виконував бойові завдання на Курщині у складі 4-гО десантно-штурмового відділення 2-гО десантно-штурмового взводу 2-ої десантно-штурмової роти 1-го десантно-штурмового батальйону військової частини А 0281. 70 облич. 70 історій. 70 героїв - назавжди увіковічнені у меморіальних стелах. Меморіал – це акт вдячності військовослужбовцям, жителям Хустської територіальної громади. Як розповідає Василь Губаль, стелли розробляли разом з родинами загиблих бійців.
Алею Слави цьогоріч доповнили ще 28 імен. Кожна з них – мовчазний свідок ціни свободи. Меморіальні стелли освятили окроплопленням води. Священнослужителі різних конфесій помолилися, аби душі захисників знайшли спокій на небесах, та обороняли тих бійців, що сьогодні продовжують боронити Україну від ворога. Їхні душі тепер майорять прапорами на головній площі міста над Тисою. Алея слави – це місце Героїв, вдячності та глибокої шани. Обличчя захисників та захисниць, що віддали у боротьбі за незалежність найдорожче – власне життя є уособленням нашої свободи та віри, що мир обов’язково настане. Завдяки їм – справжнім українським титанам.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
