Він не любить розповідати про себе, адже каже, що великі справи робляться тихо. Знайомтеся – це Леонід і він професійний військовий. Вже понад 10 років свого життя присвятив обороні рідної країни. Прикладом та наставником для чоловіка став вихователь у дитячому будинку, який замінив йому батька. Служба у війську, оборона країни – такими були будні бійця ще до початку повномасштабного вторгнення. З 2014 року чоловік разом з побратимами захищав весь український народ від ворога. Та 24 лютого 2022 року змінило і його, вже тоді військове життя.
На фронті пана Леоніда надихали люди. Особливо, згадує, добровольців, що приєдналися до їх бригади. Сумщина, Харківщина, Запоріжжя, Луганщина, Херсонщина та Донеччина – пан Леонід мужньо боронив Схід України. Звільняв території держави від окупантів та разом з побратимами піхотинцями пройшов майже всю лінію фронту. Найважче каже чоловік, втрачати, бо люди – найцінніше, що має наша держава. Тому кожна смерть українського бійця – неоціненна втрата. Пан Леонід служив у лавах 128 –ї бригади до весни 2023, допоки не отримав поранення. Ворожа міна пошкодила ногу військового. Після всього пережитого, чоловік мріє про прості речі: тишу, мир, рідну домівку і дитячий сміх у вільній Україні. Каже, саме заради цього і стоїть сьогодні кожен український воїн. Чоловік пишається, що носить горде звання – військовий. Сильний, скромний, вірний — Леонід належить до покоління, яке тримає небо над Україною. І поки такі, як він, стоять на захисті — ми обов’язково переможемо.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook