Ігор Бобко до початку повномасштабного вторгнення працював викладачем університеті, нині чоловік ветеран війни. Пригадує, після початку збройної агресії став на захист Батьківщини. Військовослужбовець захищав незалежність України у складі 101-ої бригади 70-го батальйону. Разом із побратимами побували на найгарячіших напрямках фронту. Чоловік розповідає, виконував бойові завдання з холодним розумом. Каже,що панікувати чи бути розгубленим не було часу. Війна вимагає швидких рішень. Одним із найголовніших завдань було не пропустити прохід піхоти ворога, розповідає пан Ігор.
Підтримка побратимів,людей, які щодня поруч відіграє чималу роль на війні. Захисник каже, що збереження якомога більше людських життів завжди було на першому місці. Ветеран пригадує свій перший бойовий вихід. Спілкування з рідними надавало сил, їхня підтримка – це найцінніше на фронті,розповідає пан Ігор. Дружина та донечка були його найбільшою мотивацією не здаватися. Наразі чоловік звільнений зі служби та повернувся до викладацької діяльності. Зізнається, адаптація до цивільного життя не була легкою. Тепер пан Ігор теж виконує важливу місію – навчає молоде покоління українців, які надалі будуть відбудовувати та працювати на благо рідної України.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook