14 листопада під час прес-конференції із журналістами зустрівся в.о. ректора УжНУ, доктор технічних наук, професор Федір Ващук.
Проф. Ф.Г. Ващук подякував за можливість поспілкуватися із представниками ЗМІ, щоб розповісти про те, що вдалося зробити керівництву університету за 2 місяці і поділитися баченням розвитку університету на найближчий час.
«Щодо відновлення і розвитку матеріально-технічної бази, то після детального аналізу шляхів виходу з економічної кризи ми запланували ряд заходів, які університет повинен виконати у будь-якому випадку – інших шляхів виходу з кризи немає», - зауважив керівник УжНУ та озвучив здійснені як масштабні справи, так і поточні питання, що є не менш важливим у діяльності університету.
Перш за все, вдалося вирішити наболіле питання військової кафедри – його вирішено не шляхом відкриття окремої кафедри, а через підписання відповідної угоди з Академією сухопутних військ ім. Сагайдачного. Відтепер студенти мають право проходити військову підготовку та отримувати військові звання без призову до лав армії. Крім того, домовлено, що підготовка здійснюватиметься безпосередньо в Ужгороді на базі однієї із військових частин.
Ще одне питання – перенесення бібліотеки для збереження надзвичайно цінного книжкового фонду.«Сьогодні я підписав листа (після попередніх домовленостей і погоджень) на ім’я Президента Національної Академії Наук України Б.Патона про те, що університет візьме у безкоштовну оренду частину приміщень Інституту електронної фізики в м. Ужгороді. Це ті приміщення, які свого часу за відповідним проектом і були передбачені для бібліотеки, йдеться про близько 1200 кв.м.», - розповів проф. Ф.Ващук. Відшкодовуватися будуть лише комунальні послуги.
Третє питання – належне розташування археологічного музею університету.Це колекція експонатів, зібраних у ході наукових досліджень фахівців університету, що має міжнародне наукове значення. Частина експозиції буде перенесена у нові приміщення на природничо-гуманітарному факультеті, а лабораторну частину розмістять в інших приміщеннях, що не потребують представницького вигляду.
Четверте питання – перенесення унікального зоологічного музею, що наразі розташований на 5-му поверсі фізичного факультету. «Це унікальний музей, який також може бути однією з візитівок УжНУ. Колекція пернатих – одна з найбільших і найцінніших у Східній Європі, а в Україні їй немає рівних. Є декілька варіантів, думаю, гідним місцем йому будуть виставкові площі у центрі міста.
Археологічний музей, унікальна бібліотека та її відділ стародруків, що перебуває під державною охороною – це те, що вигідно вирізняє УжНУ з-поміж інших університетів, каже в.о. ректора. До слова, щодо стародруків, вони, можливо, залишаться на Капітульній (єпархія готова за власний кошт оформити експозицію) або ж їх перенесуть до іншого приміщення.
Ще одним брендом УжНУ, безумовно, є медичний факультет. Він один із найбільших факультетів і, до речі, тільки 4 українських класичних університетів містять у структурі медичні факультети. Тому його розвитку також приділятимуть належну увагу.
Ф.Г. Ващук прокоментував і економічні проблеми вишу: «Сьогодні ситуація досить важка. Станом на вересень ми отримали біля 7,5 мільйонів боргів різного призначення. З них майже 1,5 мільйона боргів – за газ та послуги ще минулого опалювального сезону. Без ліквідації цього боргу нам відмовлялися взагалі включати опалення. Наразі завдяки організаційним заходами вдалося оплатити частину боргу та домовитися про вчасний початок опалювального сезону».
Також керівник університету озвучив чимало поточних проблем щодо наведення елементарного порядку в адміністративному управлінні і кадровій роботі. Завдяки цьому, ліквідуючи халатність і безгосподарність, вдалося повернути до бюджету вишу значні кошти, які раніше втрачалися через неуважність чи непрофесійність. Зокрема, в господарській частині університету виявили близько 50 «мертвих душ», які числилися, отримували зарплату, але їх ніхто і не бачив. Ще близько 50 адміністративних працівників звільнилися лише через те, що зрозуміли, що їм потрібно відтепер щодня приходити на роботу, та це їм не підходило. У результаті – економія коштів.
Керівництво вишу, застосувавши грамотний підхід до складання фінансових заявок на наступний рік, підготувало серйозне обґрунтування на 122 мільйони, які потрібні УжНУ у 2013 році проти 97 млн. у поточному році. «Щось зріжуть, але сподіваємося, що 115 мільйонів таки отримаємо і це буде значним успіхом для стабілізації економічної ситуації в університеті», - каже Ф.Г. Ващук.
Також він зазначив, що УжНУ значно відстає від університетів подібного рівня за надходженнями зароблених коштів – щонайменше на 50 мільйонів. «Університети України (такого масштабу як УжНУ) заробляють 100 мільйонів та отримують 100 мільйонів з бюджету. Ми ж заробляємо тільки 50 мільйонів. Причиною цього є програш освітнього ринку Закарпаття. Під боком УжНУ була відкрита численна кількість вищих навчальних закладів, близько 30 філій, у яких навчаються 10 700 студентів і їхні кошти спрямовуються не до УжНУ, а на поповнення бюджетів тих закладів, які відкрили ці філіали. Вважаємо, що усі вони повинні стати філіями УжНУ. Ми їм це запропонуємо і думаю, що значну частину коштів перенаправимо на рахунки нашого вищого навчального закладу. Другий напрям для поповнення університетського бюджету – надання інших якісних освітніх послуг. УжНУ наразі не має власного коледжу чи спеціалізованої школи. Натомість інші університети тісно співпрацюють з середньою школою. Київський національний університет має кілька коледжів. Також спеціалізовані школи діють при багатьох університетах і фінансуються за кошт місцевого бюджету. Відповідно повинен діяти і УжНУ, адже це серйозний резерв для поповнення студентських лав. Сьогодні встановлений ліцензійний обсяг (кількість студентів, які може прийняти УжНУ за дозволом міністерства) виконується тільки на 50 %», - каже Ф. Ващук
За словами керівника УжНУ, днями в університеті започаткована найбільш соціально орієнтована система захисту своїх працівників: «Ми підписали угоду з профкомом університету, до якої включили усі можливі пільги, у тому числі не передбачені законодавством, але і не заборонені. Це, зокрема, пільгова вартість навчання для працівників університету, їхніх дітей, можливість надання допомоги на оздоровлення не тільки професорсько-викладацькому складу, а й адміністративним працівникам тощо. Чимало пільг і стосовно інвалідів, сиріт, соціально незахищених як студентів, так і викладачів університету».
Також в.о. ректора торкнувся питання ремонту гуртожитків: «Можу сказати, що за ці 2 місяці у студентських гуртожитках було зроблене те, що, можливо, за 20 років не здійснювалося. Вдалося перенаправити кошти не на оплату непов’язаних із функціонування гуртожитку цілей, а безпосередньо на потреби гуртожитку: вже здійснена масова заміна вікон на сучасні за програмою енергозбереження, відремонтовані душові, поміняні усі насоси, усі котельні на 100 % готові і працюють для опалення та подання гарячої води. На жаль, усі вони не є сучасними, котли – малоефективні. Тому роботи ще чимало. Також ми вже замінили лічильники у найбільших пунктах електроспоживання університету на трьохтарифні і це дасть економію у кількасот тисяч гривень. Вдалося припинити елементарну безгосподарність, зокрема, наприклад, вилучили з рахунків за водовідведення з наших земель. З ботанічного саду, зокрема, зливалося у каналізацію 200 тисяч гривень щорічно. Адже там ніякого водовідведення немає, а коштів за це сплачувалося щомісяця по 16 тисяч гривень».
Подано й відповідні заяви щодо тих осіб, які безпідставно захопили гектари університетських земель. Вилучення їх на комерційній основі могло б принести вишу кілька мільйонів гривень. Не кажучи вже про те, що весь мікрорайон, збудований над гуртожитком № 4, зливає свою каналізацію під гуртожиток, нечистотами залитий увесь підвал гуртожитку.
В.о. ректора озвучив також ряд новацій та господарських рішень, оскільки практично по кожній будівлі чи підрозділу вишу є резерви економії коштів по енергозабезпеченню, водозабепеченню.
«Це поточна діяльність, але вжиті заходи вже дають певний ефект. Замість колишніх 3 тисяч на облаштування гуртожитків можемо виділяти у місяць вже 300 тисяч грн.
Щодо реорганізацій факультетів в окремі інститути, Федір Ващук зауважив: «На підрозділ, який раніше іменувався факультетом романо-германської філології, покладаємо набагато більше функцій. Така ініціатива була підтримана і викладачами, і студентами. Іноземна мова повинна вивчаться в університеті упродовж усіх років навчання. Адже без знання іноземної мови (як й інформаційних технологій) випускник не буде конкурентоздатним на ринку прац). Щодо колишнього факультету післядипломної освіти, то він відтепер діятиме як Інститут післядипломної освіти та до університетської підготовки. Ми підняли статус одного з найбільших підрозділів університету та розширили його функції. Також ми об’єднали факультет міжнародних відносин та економічний факультет, адже на «міжнародних відносинах» готували саме фахівців із міжнародних економічних відносин». Крім того, були «перекоси» як у науковій діяльності, так і в забезпеченні кадрами. Ми межуємо з 4 країнами і ці 2 факультети разом будуть більш цікаві студентам, а їхні випускники будуть більш затребуваними на ринку праці».
Щодо об’єднання вишів, то, за словами, Ф. Ващука, наразі краще більше коштів отримати на розвиток УжНУ. «По-друге, можливо, і добре, коли існує конкуренція між університетами. До цього питання, можливо, повернуться з часом, а можливо і не повертатимуться. Сьогодні немає мети об’єднувати університети», - сказав Ф. Ващук.
Джерело:УжНУ
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
