Коли війна прийшла в країну вони не вагалися ні дня.Сьогодні їхня служба – охорона державного кордону на Ужгородщині. Щодня затримання порушників, дикі тварини в полі зору тепловізора. Та ще рік тому ці хлопці щодня дивилися у вічі смерті. Руслан і Сергій Куртаничі — двійнята з Ужгородщини. Колись відбули строкову службу у Чопському прикордонному загоні. Далі працювали на заводі, жили кожен свої життям. А коли почалася повномасштабна - обрали не чекати мобілізації, за контрактом вступили у лави прикордонників. Охороняли кордони, чергували на блокпостах.
А рік тому у свої 24 –поїхали у відрядження на Донеччину. Руслан переважно штурмував, Сергій - закріплювався на позиціях. Але обом дісталося. На позиціях були не разом. Але кажуть - зв’язок між братами настільки сильний, що тривогу один відчував тоді, коли іншому загрожувала небезпека. Після поранення – тимчасове відновлення. І знову фронт. За службу в зоні бойових дій Руслан і Сергій отримали по мільйону гривень. За держпрограмою підтримки молодих військових. Це стало для хлопців несподіванкою. Військовослужбовці у віці до 25 років, які вступили на службу з часу повномаштабної війни можуть отримати одноразову виплату у розмірі 1 мільйона гривень. Це стосується як тих, хто був мобілізований, так і тих, хто уклав контракт. Це стосується людей що на момент початку служби мали до 25 років. Одна з умов - участь у бойових діях не менше 30 днів. Брати двійнята на фронті пробули 3 місяці. За ці кошти Сергій вже придбав собі машину мрії. Руслан гроші поки не витрачає мріє про власне житло. А найбільше про мир. Вони різні за характером, не схожі зовні. Але єдині в головному - у вірі в перемогу і любові до країни.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
