В Ужгороді військовий намагається оживити дитячу залізницю. Тут разом з небайдужими працює щодня. Відновив рух маршрутом вузької колії, щоправда катаються тут всі охочі не на потязі, а на електродрезині. Частину коштів із квитків чоловік передає на армію, іншу - вкладає в розвиток маршруту. Перед відправленням - інструктаж. Правила безпеки пасажирам зачитує машиніст Даниїл. Йому 13, але про поїзди та закарпатську вузькоколійку - знає чимало. Пасажири на місцях, помічник машиніста Макс піднімає прапорець - сигнал «можна рушати». Електродрезина плавно зсувається з місця. Ці хлопці вже другий тиждень волонтерять на території дитячої вузькоколійки в Ужгороді. Потяг тут нині не їздить, а працює експонатом.
А катають пасажирів ,юні машиністи, на цій електродрезині. Олексій розповідає, ця пасажирська електродрезина, для вузькоколійки, без перебільшень – перша у світі. Це ноухау, придумали київські інженери родом із Закарпаття. Ідея кататися нею тут, на Закарпатті з’явилася у чоловіка 2 роки тому, але тоді пішов захищати країну у військо. Нині служить у тилу, і паралельно реалізовує проєкт. Що правда в Ужгороді - вирішив оживити Ужгородську дитячу залізницю. Дитяча залізниця була відкрита у 1947 році для того, щоб діти змогли більше дізнатися про роботу залізничників та спробувати себе у ролі справжніх касирів, провідників. Та вже 10-ки років потяг тут не курсує. Небайдужі ужгородці, разом з Олексієм прибрали територію та намагаються тут налагодити цікавий простір для відпочинку та добрих справ. Охочих промчати Ужгородом на дрезині - чимало. Поки це - короткі поїздки для дітей і дорослих. Кошти, зібрані з квитків, чоловік ділить навпіл: частину віддає на потреби армії, частину на розвиток станції. Військовий мріє повернути життя на колії дитячої залізниці - і щодня робить для цього усе, що може.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook