Щоліта тисячі туристів піднімаються в Карпати, щоб відчути свободу гір, зробити гарні фото й освіжитися біля водойм.
Особливий магнетизм мають високогірні озера — кришталеві «дзеркала» серед скель. Та, на жаль, саме вони часто стають жертвами людської легковажності.
В українських Карпатах понад 40 озер льодовикового походження. Більшість із них — у заповідниках та нацпарках, або ж визнані гідрологічними пам’ятками природи.
Найвідоміші серед туристів — Несамовите, Бребенескул, Марічейка, Апшинець, Ворожеска, Герешаска, Івор та легендарне Синевир.
Чому ж не можна купатися?
Озерам від 10 до 15 тисяч років. Вони зберегли унікальну флору ще з польодовикового періоду.
Тут ростуть мохи, що затримують до 90% опадів. Вони як губка формують струмки й річки, захищають від повеней та зсувів.
Навіть короткий контакт людини з водою (купання, вмивання, прання чи «хлюпання» руками) руйнує цей баланс.
Машини та квадроцикли, якими заїжджають до озер, знищують ґрунт і мікрофлору.
Що каже закон?
Згідно із Законом України «Про природно-заповідний фонд», у водоймах заповідників купання категорично заборонене.
За порушення — штраф:
від 340 до 510 грн для громадян;
від 850 до 1020 грн для посадовців.
Але на практиці все складніше. Журналісти не раз фіксували «плавців» на озерах Несамовите, Ворожеска чи Бребенескул, попри інформаційні таблички й зауваження. Дехто навіть плаває на сапах!
Як діяти?
Побачили порушення? Зверніться через сервіс «ЕкоЗагроза» (додаток або сайт
ecozagroza.gov.ua).
Перевірити, чи належить локація до природно-заповідного фонду, можна на інтерактивній карті Міндовкілля.
Варто спокійно пояснити людям, що купання шкодить не тільки красі озера, а й нашій питній воді.
Гірські озера — це не «фотозона», а живі організми Карпат. Вони підтримують баланс екосистем і дарують нам чисту воду. Один заплив чи крапля мила змінює їхню унікальну природу.
Справжня любов до Карпат — це не селфі у воді, а повага й захист їхнього крихкого світу.
Автор: журналіст Інформатор. Коломия Єлизавета Яковлєва