«Наші рідні вірять, що ми повернемося з війни, тому моя головна місія — максимально зберегти людей» - історії з фронту 128-ма Закарпатська бригада

Наприкінці лютого 2022 року Андрій (позивний Куба) разом із будівельною бригадою встеляв дах на Буковині. Коли дізналися про вторгнення, сказав: «Закінчимо хату — йдемо воювати». На початку березня пішов у військкомат і став бійцем 2-го гірсько-штурмового батальйону 128-ї Закарпатської бригади. За понад три з половиною роки він пройшов шлях від солдата до офіцера — командира гірсько-штурмової роти, вдруге став батьком і з дружиною чекає на третю дитину.

Перша бойова позиція була біля Оріхова — звідти й позивний. Служба навчилась у польових умовах: від Херсонщини, де воювали на штурмах, до жорстких оборон у Бахмуті восени-зимою 2022 року. Там Куба тричі отримував поранення і важкі контузії; після однієї з контузій ледве дійшов до евакуації. На Бахмуті загинув його близький товариш Анатолій «Кіндер».

Андрій був головним сержантом, оператором ПТРК «Джавелін», організовував евакуації поранених і забезпечення. Потім пройшов курси, став офіцером і очолив роту. Він підкреслює командний підхід і взаємну довіру в підрозділі — «ми одна родина». Сім’я — його головна мотивація й причина берегти людей: «Ми маємо повернутися додому».