Міжнародний проєкт DRANICA.24 «Промоція дерев’яних виробів як елементів нематеріальної культурної спадщини Карпатського Єврорегіону» реалізується в рамках програми INTERREG VI-A NEXT Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна. Наразі добігає завершення першого етапу. Основним завданням проєкту є збереження традицій деревообробки, документування давніх технік, створення технічного посібника та розвиток культурного туризму Карпатського регіону.
У проєкті беруть участь партнери з Румунії, Угорщини та України. Координатором є Торгово-промислова палата повіту Марамуреш, а від України реалізацію забезпечує команда Ужгородського національного університету на чолі з проректоркою Мирославою Лендьел. До складу української групи входять Оксана Свєженцева, Руслана Волошин, а також дослідники кафедр археології, етнології та культурології, романських мов та зарубіжної літератури Надія Керецман, Володимир Гуцул, Юрій Славік, Павло Леньо, Тарас Дацьо.
За словами Павла Леньо, який відповідає за дослідницьку частину проєкту, одне з найбільш несподіваних відкриттів під час роботи стосується темпів втрати ремісничих знань.
«Ми бачимо, як швидко зникають техніки деревообробки, неважливо, йдеться про прості вироби чи складні. Молодь рідко цікавиться ремеслом, і якщо тенденція не зміниться, через два десятиліття більшість деревообробних спеціальностей стануть дефіцитними. Водночас цікаво, що майстри нерідко поєднують сучасні інструменти з традиційними. Це доводить, що не все нове завжди є кращим. Наприклад, вручну колота драниця якісніша, ніж виготовлена на станку», зазначає дослідник.
Проєкт об’єднав науковців і майстрів з трьох країн Карпатського регіону. Попри різницю підходів і викликів, їх поєднує спільна мета зберегти живу спадщину.
«Кожна команда працює у своєму регіоні, збираючи польовий матеріал. В Угорщині традиційні ремесла нівелювалися швидше, тому діючих майстрів там менше. Проте культурна спільність Карпатського регіону очевидна. Вироби та предмети з дерева схожі за формою та технікою виготовлення, різняться лише назвами або орнаментами. Наприклад, румунські ворота часто мають двоскатний дах, що рідко трапляється в українців», додає Павло Леньо.
Одним із головних результатів DRANICA.24 стане технічний посібник з традиційної деревообробки, який поєднає історичний, культурний і практичний аспекти.
«Посібник сприятиме популяризації ремесла, збере опис інструментів, технік і видів дерев’яних споруд, а також стане інструкцією для тих, хто хоче опанувати основи цієї справи. Він буде цікавим і для жителів краю, і для туристів», пояснює науковець.
У майбутньому традиційний деревяний крафт може стати одним із напрямів сталого туризму в Закарпатті.
«Наші дерев’яні вироби не конкурують із масовими китайськими товарами, зате мають власну нішу сувенірів і побутових речей. Популярності набувають вироби зі старого дуба, який уже був у використанні. Мода на натуральні матеріали повертається, але потрібно встигнути зберегти майстрів, інакше через кілька років просто не буде кому задовольнити попит», наголошує він.
Попри складні умови воєнного часу та економічні виклики, команда DRANICA.24 продовжує дослідження і комунікаційну роботу. До кінця 2026 року заплановано проведення міжнародних і національних воркшопів, фестивалю, публікацію посібника та створення онлайн-платформи, присвяченої традиціям деревообробки.
«Колись кожен житель села міг власноруч зробити будь-який дерев’яний виріб від ложки до будинку. Це ідеалізована картина, але якби нам вдалося зберегти в селах мережу майстрів різної спеціалізації, а не лише майстрів художньої різьби, це вже була б велика перемога», підсумовує Павло Леньо.
DRANICA.24 – це про взаєморозуміння, спадкоємність і відповідальність перед культурною пам’яттю. Проєкт демонструє, що збереження традицій може бути науковим, освітнім і практичним завданням, яке об’єднує людей по обидва боки Карпат.
Анастасія ЛендьелІнформаційно-довідковий центр
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
