Гвардієць каже, «Ми займалися сумлінною підготовкою – тактикою, стрільбами, польовими виходами. Хотіли, щоб усе максимально було наближене до реальності». Далі - перше серйозне випробування на передовій. «Спершу було дуже важко, але з кожним днем ми ставали сильнішими», запевнив офіцер. Робили все, аби вижити. Бійці не тільки вигнали окупантів із частини села, ще й взяли полонених. Підрозділ тримається завдяки командній роботі та взаємній підтримці, каже Партизан. «У нас різні бійці - від 20 років і до 60+. Кожен знаходить своє місце, у кого що краще виходить.
Хтось у піхоті, хтось за кермом, хтось працює з дронами чи на кухні. Головне, аби кожен відчував, що він важливий і потрібний, що тільки разом – ми сила». На Покровському напрямку – гаряче. Тут тримають оборону звичайні люди у формі, згуртовані під командуванням тих, хто пройшов шлях від рядового до офіцера. І, врешті, про мотивацію: тримати оборону, аби ворог не прийшов у наші домівки. Поки вони стоять, ми маємо шанс повертатися додому, працювати і врешті на сенс життя та перемогу.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
