Служила там, де найнебезпечніше - на Донеччині, Запоріжжі, Херсонщині. Її шлях це історія про силу, відвагу й материнську любов, яка стала рушієм у найтемніші часи.
Вона мама 4 синів, дружина та вже близько 10-ти років носить горде ім’я військовослужбовці. Світлана родом з Мукачева. Та окрім свого рідного міста добре знає Донеччину, Запоріжжя та Херсонщину. Адже захисниця поруч з чоловіками виконувала бойові завдання на фронті. Ще у часи АТО пані Світлана прийняла рішення, що назавжди змінило її життя. Зізнається, що зробила це заради дітей, бо понад усе дбала про їх безпеку та майбутнє на Батьківщині. ЇЇ бойовий досвід почався ще за довго до початку повномасштабного вторгнення. Тоді на посаді стрільця вперше поїхала на Донецький напрямок. А далі служба, оборона країни. вона трималася мужньо, адже знала, що вдома чекають рідні. Тоді її чоловік замінив дітям одразу двох батьків. Світлана згадує і початок повномасштабного вторгнення. Тоді ті буремні події зустріла вдома, та обов’язок знову покликав. Її робочим інструментом стала радіостанція. Через неї жінка щодня передавала побратимам необхідну інформацію, повідомляла про подальші кроки та оберігала бійців у свій спосіб. Тоді будні доводилося проводити у підвалі, під щоденними обстрілами та небезпекою. Та найважчими для жінки були не умови служби, а втрати, поранення тих, хто дбав про неї кожного дня – побратимів. Найбільшою втіхою для Світлани залишаються рідні – її хлопці, що чекали вдома. Сини пишаються, адже мама – приклад мужності та відваги, яким зуміла навчити і їх. Історія пані Світлани – це приклад того,що військо не лише для чоловіків. Українські жінки здатні подолати не менше життєвих труднощів. Бо коли є сталева воля та характер, будь-які труднощі можуть бути по-плече.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
