У своїй бригаді він був єдиним закарпатцем. За це і отримав свій позивний «Мадяр». Сьогодні на ньому військовий одяг, а за плечима близько 3 років виконання бойових завдань на Запорізькому та Донецькому напрямку.
Це «Мадяр» або у звичайному цивільному житті Віталій Кабацій. За мирне життя мукачівець реалізувався як успішний представник сфери торгівлі. За декілька днів до початку повномасштабного вторгнення, Віталій разом з командою мав відкривати регіональний офіс компанії у якій працював. Та війна дещо змінила плани. Спочатку Віталій разом з друзями підтримував Україну на волонтерському фронті. Закривали потреби бійців у їжі, паливі та всіх необхідних речах. Думка взяти зброю до рук та захищати Батьківщину у складі Збройних формувань не залишала ні на мить. Так у жовтні 2022 року Віталій прийшов до територіального центру комплектування ат соціальної підтримки. З того дня і почалася його історія як захисника України. Та піхотинцем довго не довелося бути. Мукачівець став бойовим медиком. Віталій зізнається, що колись і уявити не міг, що надаватиме допомогу побратимам, рятуватиме чиєсь життя під кулями. Були і ситуації, які потребували критичних рішень навіть ціною власного здоров’я. Пригадує як довелося евакуювати побратима та перетинати водойму у 15 градусів морозу. Та каже, що війна потребує сміливих рішень. Та були такі моменти, що якби не закарпатська серинча, каже Віталій не знає чи вижив би взагалі. Після двох з половиною років служби у лавах Збройних Сил України. Та навіть після всього пережитого, з його обличчя не зникає посмішка. За станом здоров’я Віталія Кабація перевили на службу у Мукачівський РТЦК та СП. Тут він також служить на благо українському народові, проте уже в тилу. Та каже, що досвід на фронті назавжди його змінив та показав, що він може усе. Заради сім’ї та кожного з нас.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
