Якихось сто кілометрів та кордон між двома державами розділяє сьогодні Ужгород та словацьке Кошице. А ще століття тому обидва міста після Першої світової війни були у складі Чехословаччини. В цей період (1919–1938роки) активно будувалися урядові квартали, житлові райони, громадські будівлі у єдиному архітектурному стилі, який зараз називають міжвоєнний модернізм. Район Галагов в Ужгороді - типовий приклад міжвоєнної модерної забудови, що має багато спільного зі словацьким Кошице. Направду, ужгородці часто не помічають архітектурну цінність звичних для них будинків. Проте архітектурна спадщина — це не просто будівлі, а міст культурної пам’яті, який об’єднує Закарпаття та Словаччину.
Едуард Бураш каже, за двадцять років спільної історії залишився слід у архітектурі обох міст. А от сучасні забудови як Ужгорода, так і Кишице – порівняти не можна, каже знаний словак на Закарпатті. Едуард Бураш підкреслив значення збереження таких споруд як частини спільного європейського культурного надбання. Адже архітектурні шедеври міжвоєнного періоду в Ужгороді та Кошице - це не просто краса, а жива історія. Олег Боршовський відзначив грамотний підхід до забудови так званого у народі чеського кварталу. Що важливо, усі будівлі збудовані за чехословацької доби і зараз функціонують. Головний архітектор Ужгорода, каже досі так і називають історичні райони міста – Великий і Малий Галагов. Центральна частина міста Ужгород збудована раніше, проте теж має чехословацький слід. Варто додати, з 1993 року Ужгород та Кошице - міста побратими. Досі розвивають партнерську різнопланову співпрацю. А збереження історичної архітектури – на сьогодні спільне завдання, адже її визнання та збереження — це важлива місія як для України, так і для Словаччини.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook