Кожного року мільярди недопалків опиняються у навколишньому середовищі, створюючи серйозні екологічні, соціальні та економічні проблеми. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, цигаркові фільтри є найпоширенішим видом сміття у світі. Вони містять пластик і токсичні речовини, які роками забруднюють ґрунт та воду. Один недопалок може забруднити до 500 літрів води, а фільтри залишаються у довкіллі до десяти років, поступово розкладаючись на мікропластик. Токсини з тютюну та важкі метали потрапляють у землю та водойми, завдаючи шкоди флорі та фауні. Крім того, кинутий недопалок може стати причиною пожеж у лісах та містах, а його скупчення на тротуарах, пляжах чи парках створює естетичну проблему та відлякує туристів. За кордоном проблему недопалків намагаються вирішувати комплексно. У країнах Європейського Союзу, таких як Німеччина та Франція, встановлюють спеціальні урни для недопалків у громадських місцях і вводять штрафи за їхнє викидання на землю, які можуть сягати сотень євро. У Німеччині за сміття на вулиці доведеться розщедритись.
І мова не про символічні штрафи — це реальні гроші, які боляче вдаряють по кишені навіть забезпечених німців. Скажімо, за кинутий недопалок раніше платили 80–120 євро. Зараз — від 250 до 3000 євро. Така жорсткість — не для статистики. Це реальні суми, які люди сплачують, бо інспектори працюють буквально щодня. У Скандинавії проводяться масштабні інформаційні кампанії, спрямовані на підвищення екологічної свідомості населення, а також реалізуються програми повернення та утилізації фільтрів. У США та Канаді з’явилися «smokebins» — спеціальні контейнери для недопалків, а деякі компанії переробляють їх у вторинну сировину або використовують для виробництва енергії. У Японії та Південній Кореї питання куріння на вулицях контролюється дуже суворо: палити дозволено лише у спеціально відведених місцях, що значно зменшує забруднення довкілля. В Україні ситуація залишається критичною. Недопалки часто викидають на тротуари, у парки, на узбіччя та у водойми. Спеціальні урни для курців зустрічаються рідко. Законодавство на цей рахунок існує, але воно фрагментарне та малоефективне. Відповідно до статті 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення правил благоустрою територій, до яких відноситься й сміття, в тому числі недопалки, карається штрафом від 340 до 1360 гривень для фізичних осіб. А на посадових осіб або підприємців — від 850 до 1 700 грн. Однак існує велика юридична “сіра зона”: як пояснює юрист, КУпАП не має окремої статті, яка прямо забороняє викидання сміття на землю — штрафують “за благоустрій”, а не за сам акт кидання недопалка. У Законі “Про благоустрій населених пунктів” немає чіткої заборони “викинути недопалок”, що ускладнює однозначне юридичне трактування. Попри це, багато правоохоронців і комунальних служб визнають, що штрафи застосовуються не настільки активно, як могли б: інспектори не сканують кожен недопалок, іноді бракує ресурсів або волі штрафувати індивідів. Юристи зазначають, що на практиці таких “благоустрійних” правопорушень — значно менше, ніж реального кільця засмічення у містах. Найцікавіше, що жодних статистичних даних про те, скільки людей було притягнуто до відповідальності за викинутий недопалок чи цигарки – немає. А остання наявна статистика по Україні, що стосується штрафів за куріння у громадських місцях – датується аж 2021 роком. Закарпатці кажуть, проблема скиду недопалків та куріння у громадських місцях, незважаючи на існуючі закони, все ж присутня. Хтось намагається не смітити, а хтось і взагалі не чув, що відповідальність за таке порушення існує. Таким чином, проблема недопалків в Україні — це не лише екологічне питання, а й особистісте. Та найголовніше - юридичне. Законодавство дає інструменти, але їх застосування нерівномірне, а штрафи, хоч і існують, не завжди діють як стримуючий фактор для забруднення вулиць. Щоб змінити ситуацію, потрібно не лише інформаційно мотивувати людей (наприклад, через кампанії), але й посилювати моніторинг, підвищувати штрафи та давати чіткі визначення “неблагоустрою” у локальних правилах.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
