Вони приходять туди, де потрібні найбільше. Вони пакують гуманітарні набори, купують і ремонтують авто для військових, збирають кошти для всіх і на те, що дуже важливо, рятують людей, а також тварин. Низький уклін усім волонтерам. Волонтери маленькими кроками щодня наближають країну до перемоги та відновлення.
Їхня сила - у згуртованості, а мотивація - у вірі, що добро завжди повертається. У волонтерському хабі зранку до вечора кипить робота. От зараз готують подарунки до дня Святого Миколая. Щодня після основної роботи приходить волонтерити Людмила Балог – і так з 2014 року. А труднощів вистачає – додає волонтерка з досвідом Власта Рейпаші. У 2014 році були одні виклики, зараз – інші. Волонтерка каже, на жаль тоді ніхто був не готовий до війни. Теплі речі, аптечки, зброя - усе купляли за донати. Допомагають, бо інакше не можуть – це вже як девіз волонтерського руху. Інколи попри небезпеку, вони там, де потрібні найбільше. А ще волонтери – підтримують психологічно. Кажуть, що інколи достатньо просто людину вислухати. Зараз волонтери працюють у кількох напрямках, аби закрити потреби фронту. У міжнародний день волонтера у всьому світі звучать слова подяки. Проте найголовніша вдячність за збережені життя, а люди, які відчувають, що поруч завжди є надійне плече – дякують за підтримку.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook