«У нас є гори, ліс, мінеральні води, і річка Пиня. Красота!» - закарпатський воїн 151 бригади ЗСУ


Він родом із села Голубине, що на мальовничому Закарпатті. За фахом — маляр-штукатур. Але життя серед лісів брало своє — більшість часу «Мауглі» проводив саме в них. «Працював на лісозаготівлі, й відпочинок переважно проводив в лісі — з друзями ходили на пікнік та по гриби», — згадує боєць.
Уже майже два роки справжнього лісу, такого як біля рідного Голубиного, в його житті нема. «Максимум — лісопосадки», — з усмішкою каже «Мауглі».
У складі бригади наразі виконує бойові завдання на сході України. А рідний фах змінив на навідника танкового екіпажу. Спочатку була Донеччина. Перший бій згадує так; «Страху не було. Шалений викид адреналіну — от що тоді було. Його завжди дуже багато. Особливо, коли танк виходить просто на противника. Тут і починається  моя робота, як навідника: вогнем прикрити свій екіпаж і завдати максимальних втрат ворогу».
Зараз «Мауглі» тримає оборону на напрямку Дворічної-Моначинівки й приляжних населених пунктах.  Звідси до його домівки — близько  півтори тисячі кілометрів. Але зізнається — дискомфорту не відчуває,  до служби вже звик. Після Перемоги  розглядає й можливу подальшу кар'єру у війську.
«Може, тільки білих грибів мені тут не вистачає — таких смачних, як вдома», — усміхається, а потім додає вже серйозно:
«Сумувати ніколи. Усі думки — тут, на фронті. Зі своєю другою родиною, вони з усієї України. Вона в нас така  — різна, велика, але рідна. І зараз її треба боронити, повертати до неї мир. Я щиро цього хочу. Тому й я тут».


TelgramПідписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
рейтинг: 
  • Подобається
  • 0
Залишити коментар