«Найкоротша дистанція бойового контакту з ворогом у мене була — 5–6 метрів», — розповідає головний сержант взводу мотопіхотного батальйону 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади з позивним «Мірко». Військовослужбовцю 51 рік, проте, незважаючи на вік, він неодноразово просив переведення з логістичного батальйону до бойового. Пройшов найгарячіші напрямки бойових дій та зазнав поранення.
Після лікування — знову повернувся до строю. Серед побратимів, навіть значно молодших, його поважають за витримку, хоробрість і підтримку.
Поза фронтом Мірко — батько двох доньок. Саме заради них він воює.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
