Чотири рази серце зупинялося. Чотири рази його повертали до життя.
Опівночі лінія 103 приймає дзвінок з Ужгорода: «62-річна жінка помирає…»
За лічені хвилини бригада №101 вже на місці. У пацієнтки — клінічна смерть. Починається реанімація.
12 хвилин напруги — з’являється ритм. Та ще за кілька хвилин серце знову здається…
До боротьби підключається друга бригада — №103. Кардіоверсія. Ноші. 8 поверх. Кожен крок — на межі.
І знову — зупинка. І знову — дві команди, холодний розрахунок і секунди, в яких немає права на помилку.
Ритм відновлено. Лікарня. Приймальне. Четверта зупинка серця.
Разом з реаніматологами серце запускають знову. Пацієнтка — у комі в реанімації.
Це були хвилини надлюдської напруги:
бригада №101 — лікар Євген НОСОВ, парамедик Євген КОГУТ, ЕМТ Володимир ДІБРОВА;
бригада №103 — лікар Богдан СТОЙКА, парамедик Марія ОПАЛЕНИК, ЕМТ Василь ХОВПЕЙ.
Вони зробили все можливе. І навіть більше.
Та є правда, яку треба сказати вголос. Ми не чарівники.
За словами родичів, жінка кілька днів почувалася зле, важко дихала, але до лікаря не зверталась. Найімовірніше, саме це і привело до критичного стану.
Будь ласка, не чекайте “до понеділка”. Не терпіть “ще трохи”.
Звертайтеся вчасно до сімейних лікарів, обстежуйтесь, слухайте сигнали свого тіла.
Екстрена допомога приходить, коли вже рахунок іде на секунди. І не завжди навіть найпрфесійніша реанімація може повернути втрачений час.
Бережіть себе. Бережіть тих, хто поруч.
І дайте нам шанс допомогти раніше, а не боротися за життя на межі.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
