У новорічну ніч Тячів змінюється особливо. Коли дзвони відраховують останні секунди старого року, над містом ніби оживає давня соляна легенда Тячівщини. Кажуть, що саме цієї ночі сіль — головний оберіг нашого краю — набуває чарівної сили .
Особливу атмосферу цієї ночі творять храми в самому серці Тячева — Реформатська церква та костел святого Стефана, які століттями стоять поруч, мов символ єдності й взаємної поваги різних традицій. У тиші зимової ночі їхні вежі здіймаються над містом як духовні сторожі, що благословляють Тячів на новий рік .
Реформатська церква Тячева
Реформатська церква в центрі Тячева належить до найстаріших сакральних споруд міста. Її історія сягає пізнього середньовіччя – раннього нового часу, коли Тячів був важливим торговельним і ремісничим осередком Мараморошу. Храм неодноразово перебудовувався, але зберіг характерну стриманість реформатської архітектури та домінуючу вежу, що формує історичний силует центру міста. У новорічну ніч Реформатська церква постає як символ тяглості традицій і духовної витримки громади, яка століттями жила працею, вірою та взаємною повагою.
Костел святого Стефана в Тячеві
Костел святого Стефана — один із найвиразніших католицьких храмів Тячева. Його поява пов’язана з формуванням міста як багатонаціонального й багатоконфесійного центру регіону у XIX – на початку XX століття. Архітектура костелу вирізняється вертикаллю вежі, яка разом із реформатським храмом створює унікальний духовний ансамбль центральної частини Тячева. У новорічну ніч дзвони костелу символізують благословення на оновлення, мир і добробут — як для міста, так і для всієї Тячівщини.
Духовний центр соляного краю
Реформатська церква і костел святого Стефана, розташовані поруч, уособлюють історичну модель Тячева — місто співжиття культур, мов і конфесій. Саме тут, у новорічну ніч, особливо відчутна філософія проєкту «Тячівщина — соляний оберіг України»: сіль як символ чистоти, збереження й єдності поєднується з духовними цінностями, що формували край упродовж століть.
Коли опівночі лунають дзвони, здається, що час на мить зупиняється. Дзвін Реформатської церкви перегукується з мелодійним голосом костелу святого Стефана, зливаючись у єдину молитву за мир, добробут і злагоду. У ці миті кожен відчуває: Тячів — це місто, де віра, історія й традиції сплітаються в одне ціле .
Засніжені вулиці наповнюються світлом і теплом людських сердець. Віками сіль берегла тутешні родини від злиднів і лиха, була символом достатку, миру та єдності. У новорічну ніч вона, за переказами, «чує» людські бажання й передає їх горам, рікам і землі Тячівщини.
На центральній площі лунають колядки, пахне хвоєю та домашньою випічкою, а в повітрі відчувається щось більше, ніж просто свято — відчуття спільності й надії. Тут кожен гість стає частиною великої історії соляного краю, де минуле і майбутнє зустрічаються саме під поглядом стародавніх храмів.
Кажуть, якщо в новорічну ніч у Тячеві загадати бажання, тримаючи в думках сіль як символ чистоти й сили, воно обов’язково здійсниться. Бо Тячівщина — соляний оберіг України , що береже не лише землю, а й людські душі.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
