Від закарпатських полонин до крижаного серця Антарктиди: закарпатець вирушає підкорювати нові вершини Антарктиди

Закарпатець Михайло Переганя з міста Тячів готується до однієї з найскладніших експедицій у своєму житті. Вже незабаром він вирушить на найпівденніший континент планети — Антарктиду, де планує здійснити сходження на гору Вінсон (4892 м) — найвищу вершину материка.
Це не просто подорож, а серйозний виклик природі та власним можливостям. У разі успішного сходження Михайло має шанс стати:
 • першим закарпатцем, який підкорить найвищу точку Антарктиди;
 • наймолодшим українцем, що здійснить це сходження.
«Моя мета — показати, що навіть із маленького міста можна досягати світових вершин. Головне — мати віру в себе, силу духу та підтримку людей поруч», — зазначає Михайло Переганя.
Про експедицію:
Сходження на гору Вінсон є частиною міжнародної альпіністської програми «Сім вершин світу», яка передбачає підкорення найвищих точок кожного континенту. Антарктичний етап вважається одним із найскладніших через екстремальні погодні умови, повну ізоляцію та складну логістику. Програма “Сім вершин” предбачає підкорення альпіністами найвищих вершин на шести континентах світу: Кіліманджаро (Африка), Ельбрус (Європа), Вінсон (Антарктида), Еверест (Азія), Аконкагуа (Південна Америка), Деналі (Північна Америка). Сьомою вершиною може бути піраміда Карстенса або пік Косцюшко, які знаходяться в Австралії.
Експедиція триватиме кілька тижнів і проходитиме в умовах температур до –40 °C, сильних вітрів та на висоті майже 5 тисяч метрів. Учасники працюватимуть в автономному режимі, покладаючись лише на власну підготовку та командну взаємодію.
Успішне сходження стане не лише особистим досягненням Михайла, а й предметом гордості для всього Закарпаття та України.

Видання svaliava.net опублікувало інтерв'ю з закарпатцем, який у складі української експедиції вирушає підкорювати нові вершини Антарктиди та планує зняти про це документальний фільм.

Про закарпатське коріння та пристрасть до гір

— Михайле, розкажіть про себе. Як хлопець із Закарпаття опинився на шляху до Південного полюса?

— Мені 24 роки, я народився в Тячеві. Гори — це те, що було зі мною з дитинства. Мій батько займався деревом, тому багато часу я проводив у горах, на полонинах. Ця стихія мене завжди приваблювала. Потім навчався в Ужгородському національному університеті, маю ступінь магістра з міжнародних економічних відносин. Але де б я не був — у Києві, США чи зараз у Німеччині — гори завжди залишаються частиною мене.

— З чого розпочалося Ваше захоплення альпінізмом?

— У 16 років я вперше піднявся на Говерлу. Пізніше були Хом’як, Шпиці, Несамовите, Томнатик… Фактично я побував на всіх найпопулярніших вершинах Карпат. Знаєте, я навіть ходив сам, хоча нікому цього не раджу — це небезпечно. Але мені бракувало однодумців, а всидіти вдома я не міг. Зараз, живучи в Мюнхені, я вже підкорив усі найвищі вершини Альп.

— Альпінізм — досить небезпечне заняття. Ви проходили спеціальне навчання?

— Багато чого навчився сам. Спочатку це були звичайні маршрути: кросівки, рюкзак і вперед. Але я зробив помилку, яку нікому не раджу повторювати — почав ходити в Карпати сам. То друзі не могли, то робота у когось, а я не міг всидіти на місці. Це ризиковано, особливо зустрічі з дикими тваринами та й заблукати можна. Хоча мені щастило — ведмедів не зустрічав. Щодо фізичної форми, то я з дитинства у спорті: 10 років греко-римської боротьби, бокс, спортзал. Це дає базу, необхідну для виживання в екстремальних умовах.

Найхолодніший континент світу

— Зараз Ви готуєтесь до неймовірної подорожі. Куди саме прямуєте?

— Це експедиція в Антарктиду на дві найвищі вершини материка: Масив Вінсон та вулкан Сідлей. Ми летимо в саме серце материка, на льодовик Юніон Глейшер. Там немає звичайної злітної смуги — літак сідає прямо на лід.
— Хто з Вами у цій команді та яка ваша роль?

— Це українська експедиція з п’яти альпіністів. З нами йде Валентин Сипавін — легендарна людина, він був на Евересті 8 разів. Учасники мають на меті завершити програму з підкорення найвищих точок шести континентів “Сім вершин”. Я ж їду як учасник та документаліст.

— До речі, про документалістику. Ви плануєте зняти про це фільм?

— Так, це моя велика ціль. Я везу з собою професійну камеру та дрон. Хочу зафіксувати все: як ми ставимо намети, як виживаємо при температурі до -40°C, як долаємо шлях. Це буде повноцінне українське документальне кіно. Я мрію зробити прем’єру в кінотеатрах Європи та в Україні.

Про виклики та присвяту ЗСУ

— Наскільки важким може бути сходження?

— Температура може опускатися до -40°C. Сама експедиція триватиме близько 4-5 днів, якщо дозволить погода. Це виклик і для техніки, і для організму.— Яке значення має для Вас ця експедиція?

— На вершині ми обов’язково поставимо прапор України. Ми присвячуємо це сходження нашим захисникам, ЗСУ. Зараз важливо, щоб український прапор і українське слово звучали навіть на краю світу — в Антарктиді.

— Що ви зробите першим, коли повернетеся?

— Після спуску ми вийдемо на зв’язок. А далі — постпродакшн. Я мрію зробити прем’єру фільму в кінотеатрах Мюнхена, Праги, Варшави та, звісно, в Україні. Таких фільмів українською мовою про Антарктиду ще не було, і я зроблю все, щоб світ це побачив.

— Що б Ви побажали тим, хто мріє про свої вершини, але боїться почати?

— Не боятися і просто робити перший крок. Я починав з кросівок і рюкзака на Закарпатті, а тепер лечу на край світу. Головне — мати мету і не зупинятися.

Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook