Ранкові береги Тиси зазвичай сповнені тиші, яку порушує лише шум гірської води та крик місцевих птахів. Саме в такій атмосфері нещодавно було зафіксовано появу незвичних гостей — бакланів, птахів, чия присутність у гірських районах Карпат є рідкісною та неочікуваною. Темні силуети з довгими шиями й характерними дзьобами різко вирізнялися на тлі світлої води, ніби нагадуючи: природа завжди здатна дивувати.
Найімовірніше, це був баклан великий (Phalacrocorax carbo) — вид, добре відомий на великих водоймах України, проте нетиповий для швидкоплинних гірських річок. У звичних умовах баклани мешкають поблизу озер, водосховищ і широких рівнинних рік, де вдосталь риби. Їхня поява на Тисі може свідчити про сприятливі локальні умови та багатство кормової бази, що привабило цих вправних мисливців.
Баклани — майстри водної стихії. Вони пірнають у прозору течію, зникаючи під поверхнею на кілька секунд, аби повернутися з уловом. Особливості будови їхнього оперення дозволяють ефективно занурюватися, а тому після полювання птахів часто можна побачити на камінні або повалених деревах із розправленими крилами — мовчазних сторожів річки, що сушать пір’я під сонцем.
Для гірської Тиси, з її прохолодною водою та швидкою течією, така картина є незвичною. Саме тому подібні спостереження мають не лише естетичну, а й наукову цінність. Вони можуть свідчити про зміни у поширенні видів, адаптаційні процеси та реакцію живої природи на сучасні кліматичні умови.
Річка Тиса здавна є природним коридором, що поєднує різні екосистеми, і поява на її берегах нетипових для регіону видів ще раз підкреслює її екологічне значення.
Кожне спостереження — це окрема історія, а кожен птах, що з’являється на берегах Тиси, є частиною великої та живої мозаїки карпатської природи.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
