Колишній водій автобуса, а сьогодні ветеран війни та юрист, що надає правову допомогу побратимам. Наш сюжет про Віталія. Чоловік родом з Полтавщини, де жив працював, виховував разом з дружиною 4 дітей. Його мирне життя тривало до дати, що змінила усе – 24 лютого 2022 року. Повномасштабне вторгнення для Віталія розпочалося вдома.
Саме тоді для нього почалася історія під назвою «війна». Далі разом з колегами-водіями Віталій почав займатися евакуацією мирного населення з Харківського напрямку. Каже, що страху чи сумніву не було ні на мить, адже знав, що українці потребують допомоги та порятунку. Близько трьох місяців систематичної роботи у евакуаційних нарядах, а далі мобілізація. Довелося змінити кермо на зброю та амуніцію. Вже не водій, а розвідник. Спостереження за діями ворога, моніторинг поточної ситуації на лінії зіткнення, та чимало завдань про які розповідати не можна. Деколи в окопах, під обстрілами та чи не щодня на межі життя та смерті – такими були будні Віталія. Аж поки не отримав поранення 6 травня 2024 року. Сьогодні Віталій вільно пересувається на протезі, та зізнається шлях до цього був досить тернистим. Після звільнення з військової служби, чоловік і далі залишається корисним побратимам та їхнім родинам. Вже у Мукачеві надає правові консультації, здійснює юридичний супровід ветеранів. Навіть попри втрату кінцівки, та переїзд пан Віталій не втрачає оптимізму та залишається корисним державі не на передовій, а в тилу. А головне своїм прикладом демонструє – що боротьба триває не лише в окопах.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook