Прикордонник на псевдо Каспер ухвалив рішення стати на захист України ще під час строкової служби. Влітку 2023 року разом із двадцятьма однодумцями у складі бойового підрозділу Чопського загону він вибув на Донеччину. У складі штурмової бригади хлопці визволяли Андріївку, Кліщіївку та Курдюмівку.
Каспер родом з Донеччини. Місто, де він народився, у квітні 2014 року опинилося під окупацією. Зміни були разючими: під окупаційною владою не було можливостей ані для гідного життя, ані для навчання чи роботи – окрім служби в силових підрозділах «днр».
У 15 років юнак вирішив виїхати з окупації, щоб здобути нормальну освіту. Він вступив до Маріупольського вищого професійного металургійного училища.
«У Маріуполі я побачив розвиток – як люди живуть вільно і в цивілізації. У нас в окупації такого не було й близько», - згадує Каспер.
Саме тут, під впливом дядька, який воював за Україну, сформувалася його українська свідомість і остаточний вибір.
«Я завжди вважав себе українцем і жити хотів в Україні, хоча всі мої друзі та навіть брат підтримували “днр”», - каже він.
Дядько, безумовний авторитет для хлопця, ділився з племінником своїми думками про війну. Це й визначило подальший шлях Каспера. Беручи з нього приклад, юнак вирішив стати військовим і взяв його позивний.
Після навчання Каспер кілька років працював за спеціальністю, а влітку 2021 року 19-річним став військовослужбовцем строкової служби Чопського прикордонного загону. Коли строковикам дозволили брати участь у бойових діях, він без вагань подав рапорт.
«Для мене навіть не стояло питання – їхати чи ні. Я на власні очі бачив, що окупанти зробили з Донеччиною. Якщо люди із Закарпаття їхали боронити місце, де я народився, то я тим паче не міг не воювати», - ділиться прикордонник.
Каспер виконував усі поставлені завдання: штурми, закріплення й оборону позицій, евакуацію поранених і загиблих. Під час одного зі штурмів, коли прикордонники зачищали ворожі позиції, росіяни почали мінометний обстріл. Одна з мін влучила у ворожий бліндаж, де вже перебував побратим Каспера. Усі окупанти загинули, український воїн не постраждав.
«Самі для нас усе гарнесенько зачистили», - з усмішкою згадує він.
В іншому бою Каспер із побратимами опинився в оточенні: ворог був з трьох боків, а позаду – відкрита ділянка близько 300 метрів, куди також зайшли росіяни. Після того як прикордонники відбили атаки спереду і з флангів, ворог, що наступав з тилу, просто втік.
Після виконання бойового завдання Каспер повернувся на Закарпаття. Там на нього чекала кохана Альона, з якою він познайомився у Сумах під час відпустки. Паракордовий браслет, подарований Альоною, став для нього оберегом.
Після фронту Каспер підписав контракт із ДПСУ і нині служить інструктором у Чопському прикордонному загоні. Він навчає військовослужбовців тактичної, вогневої та медичної підготовки.
«Не скажу, що не страшно знову повертатися у війну, коли ти її бачив на власні очі. Але якщо буде потрібно – я готовий. Для мене немає шляху назад, є тільки вперед. Сміливим і Бог помагає».
Західне регіональне управління Держприкордонслужби України
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
Прикордонник на псевдо Каспер ухвалив рішення стати на захист України ще під час строкової служби. Влітку 2023 року разом із двадцятьма однодумцями у складі бойового підрозділу Чопського загону він вибув на Донеччину. У складі штурмової бригади хлопці визволяли Андріївку, Кліщіївку та Курдюмівку.
