Він служить старшим водієм-механіком однієї з рот 534 окремого інженерно-саперного батальйону «Тиса». Його щоденна робота — це не просто керування технікою, а відповідальність за безпеку побратимів і надійність у виконанні завдань.
«Гудима» родом з одного з нині окупованих міст Донеччини. Після дев’яти класів вступив до училища, де здобув одразу кілька робітничих спеціальностей — слюсаря, зварника та збирача металоконструкцій. Після навчання влаштувався монтером на залізницю.
— Згодом я отримав повістку на строкову службу. Відслужив, повернувся додому, продовжив працювати й будувати звичайне мирне життя. Та вже за кілька місяців знову повернувся у військо — цього разу за мобілізацією. Я підписав контракт і залишився служити у складі 534 ОІСБ.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, перш за все прийшлось думати про безпеку родини. Каже, рішення евакуювати близьких було непростим — довелося залишати дім, звичне життя, усе, що будувалося роками.
— Родину вдалося вивезти на захід України. Там ми винайняли житло, поступово облаштовувались, намагаючись почати життя заново. Найважчим було саме розуміння того, що рідне місто під окупацією, але впевненість у правильності свого вибору додає сил служити далі.
Після того, як переконався, що родина у безпеці, «Гудима» повернувся до виконання військового обов’язку.
— Після того як потрапив у наш батальйон, я спочатку виконував завдання у пункті постійної дислокації. Згодом, у складі батальйону, був переміщений на Запорізький напрямок.
Сьогодні військовослужбовець працює на ПЗМ-2 — полковій землерийній машині, яка дозволяє швидко облаштовувати оборонні позиції. Саме така техніка допомагає готувати укриття для особового складу, позиції для бойових машин, прокладати траншеї та рови. Окрім цього, він виконує завдання як водій пікапа — перевозить військових, доставляє матеріали та бере участь у бойових завданнях.
Про повернення до рідного, нині окупованого міста говорить стримано, але впевнено. Зізнається, що ніколи не розглядав варіант залишити країну чи шукати легших шляхів.
— Я тут народився, виріс в Україні — тут і залишаюся. Буду служити й робити свою роботу до Перемоги», — говорить він.
Слава Україні! Героям слава!
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
