Хвилина мовчання: погляд іноземного спостерігача
Під час свого перебування Сакакібара намагався побачити те, що ховається за фасадом Ужгорода, який на перший погляд може здатися містом із цілком звичайним життям. У супроводі Аліни Шелепець, співробітниці відділу міжнародних зв’язків УжНУ, журналіст на власні очі побачив, як війна диктує ритм наших вулиць.
Як зазначено в оригінальній статті Даікі Сакакібари:
«Щодня о 9:00 оголошується хвилина мовчання. Пішоходи та автомобілі зупиняються приблизно на хвилину. "Є різні люди. Дехто зупиняється з поваги до солдатів, інші — вже ні..." — сказала Аліна Шелепець (25), співробітниця Ужгородського національного університету, коли ми разом йшли містом у цей час».
Репортаж також підкреслює, як війна змусила повністю переосмислити життя колег з нашого університету. Щоб показати японській публіці масштаб самопожертви, Сакакібара поділився особистою історією Аліни. Цитата з оригінального матеріалу: «Батько Аліни (48 років), у минулому юрист, пішов добровольцем до війська у 2014 році, а потім знову — у лютому 2022-го».
Місто переселенців
Окрім особистих історій, репортаж Сакакібари занурюється в драматичні демографічні зміни, які перетворили Ужгород на потужний гуманітарний хаб. Він називає Ужгород «містом переселенців», зазначаючи, як приплив людей зі сходу змінив саму структуру місцевої громади. Журналіст пише у своїй статті:
«Населення Ужгорода зросло приблизно на 30%. Офіційно тут проживає 28 000 внутрішньо переміщених осіб (ВПО) поряд із 112 000 постійних мешканців, хоча неофіційні дані свідчать, що ця цифра може сягати 60 000».
Аби зрозуміти всю вагу цієї міграції, журналіст поспілкувався з Дмитром Солобосновим (52 роки), доглядачем Закарпатського краєзнавчого музею (Ужгородського замку). Дмитро втік із Луганська в березні 2022 року після трагічної загибелі своєї тітки від рук російських окупантів. Його свідчення, зафіксовані в статті, відображають тверезий і болючий погляд на відновлення країни:
«Російські атаки — це злочин, якому немає виправдання. Вони, безперечно, залишать глибокі шрами на тілі України, — каже він. Він також висловлює занепокоєння щодо майбутнього: — Як ми будемо повертати підтримку, яку отримуємо від інших країн? Я боюся, що це повернеться до нас величезним податковим тягарем. Ми вже втратили своїх найкращих товаришів на полі бою. Я боюся, що ми перетворимося на країну, позбавлену і людських, і фінансових ресурсів».
Неможливий діалог
Прагнучи зрозуміти довготривалий психологічний вплив війни, Сакакібара також поспілкувався з Наталією Крихорушко. Журналістка та активістка, яка виїхала з Запоріжжя до Ужгорода, Наталія зараз зосереджена на наданні психологічної допомоги ветеранам та переселенцям. Вона попередила, що масштаби ПТСР в Україні сьогодні можуть з часом зрівнятися з травмами, отриманими під час Другої світової війни.
Наталія використала це інтерв'ю, щоб кинути виклик глобальним хибним уявленням про конфлікт, відверто пояснюючи в оригінальному репортажі, чому діалог неможливий:
«Я цікавлюся, чи справді західне суспільство вчиться на нашому досвіді, — сказала вона журналісту. — Вони все ще плекають ілюзію, що Росія може змінитися. Але я хочу, щоб вони зрозуміли: російські цінності зовсім інші. Це варвари, які тиснуть вперед попри все. Ми, українці, можемо це пояснити, тому що за останні 100 років не було жодного випадку, коли б ми могли успішно домовитися з Росією».
Через ці зустрічі Сакакібарі вдалося передати важливий меседж: для українців ця війна — не просто територіальна суперечка, а захист від історичної моделі агресії, яку світ нарешті має визнати.
Візит Даікі Сакакібари та його спілкування з університетською спільнотою є життєво важливим містком між Україною та Японією. Ми щиро вдячні пану Сакакібарі за його професійну чесність, емпатію та прагнення розповісти світові правду про український досвід. Саме така міжнародна увага дозволяє нашому голосу продовжувати лунати на весь світ.
Над оригінальним матеріалом працювали:
Текст: Даікі Сакакібара (榊原大騎)
Редагування: Джун Морікава (森川潤)
Дизайн: Койомі Мацушіма (デザイン：松嶋こよみ)
Стаття для Ужгородського національного університету: Аліна Шелепець
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
