Людська допитливість не знає меж. Завжди цікаво, що ти відчуваєш, озирнувшись на власні скрижалі долі, коли твоя особиста часова позначка зафіксувала 95-річчя. Звісно, якось це осягнути в зрілому віці можеш, а відчути вдасться лише в період згаданого ювілею. Саме така дата сьогодні з’явилась на життєвому календарі Ганни Олександрівни Зейкан з Білок. І мали за чудову радість поспілкуватися із цією людиною з дещо унікальною філософією життя.
Ювілярка зізнається, що Бог подарував їй стільки років життя, бо вона ніколи нікому не робила біди і часто керувалася церковною мудрістю: «Терпіння – це спасіння».
Її доля ніколи не була легкою і неодноразово жінку випробовувала на міцність характеру, на винахідливість до виживання в різних ситуаціях. А це й зрозуміло. Ганна Олександрівна народилася в багатодітній сім’ї, тому це вже спонукало її до ранньої праці та пошуку себе в круговерті світу. Після закінчення шести класів школи випасала худобу. На той час подібне не було дивиною. Так в сім’ї, кожен з якої мав свої обов’язки, забезпечувався певний достаток. Згодом, коли підросла, пішла працювати в пральну дитсадка у Білках. Після цього її трудова біографія писалася чимало років у місцевому колгоспі та сувенірному цеху.
Не могли оминути в розмові реалії сучасності й воєнного часу. Жінка теж є дитиною війни, але Другої світової. Їй пригадується, що коли в той час чулися якісь вибухи, то діти дружно бігли до річки і ховалися серед гілля сухих дерев та чагарників. Хоч жили в страху, але знаходили моменти й для сміху. Звісно, має спогади і про питання Голокосту та виїзду євреїв за кордон. Якось цим усім охоче поділилася із журналістами з Одеси.
Нині ювілярка має неймовірну душевну втіху. Вона виплітає з ниток різні вироби, зокрема настільні серветки. Багато з них уже роздала, але все ще чималу їх частину зберігає у домашній колекції. Певно, саме іменинниця привила любов до такої справи і своїй внучці Оксані Балог – вчительці української мови та літератури Білківського ЗЗСО І-ІІІ ступенів №2. Бабуся навчала внучку простоті, щирості, любові до інших, підтримувала у всьому та була розрадницею в складні моменти. До слова, Оксана Іванівна тепер не просто ознайомлює учнів з легендарною особистістю української літератури – Тарасом Шевченком, а й залюбки продемонструє портрети, вишиті власноруч.
Ганна Олександрівна – господиня ще та. Вся вулиця знає, що у її домашній печі можна було спекти неймовірно смачний хліб, вишукану пухку паску тощо. Приємний запах випічки блискавично розлітався довкола. Але вона й нині старається не сидіти склавши руки, а порається по господарству. Щоправда, вже пересувається з паличкою. І не втомлюється повторювати: «Рух – це здоров’я».
Нині її багатством є не лише роки, а й нащадки. Вона має 3 дітей, 7 внуків, 11 правнуків та 1 праправнучку. Вони для неї – безцінне щастя. Кожен їх крок і здобуток засвідчує, що життя не було марним.
З ювілеєм Вас, Ганно Олександрівно!
***
З чудовою датою привітали жінку Білківський сільський голова Василь Зейкан, головний спеціаліст відділу соціального захисту населення сільради Віталія Ерделі. Керівник громади вручив ювілярці чудовий букет білих троянд, велику ікону та інший подарунок. На її адресу пролунало чимало щирих побажань та головна обіцянка – зустрітись на 100-річчя…
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
