Знову холод …. Хоч на вулицю не вилазь …. І в холод хочеться з‘їсти що — небудь отакого .. не корисного, … Наприклад сало … А може, не все так страшно? Може не таке вже воно і шкідливе …..
Протягом століть без свинячого сала не обходилися ні росіяни, ні поляки, ні англосакси, а жителі Україні до цих пір асоціюються виключно з цим продуктом.
Його їли з хлібом, їм закушували спиртне, на ньому смажили і тушили. Побачити сон про сало вважалося доброю прикметою: до багатства і здоров’я. Загалом, не прижилося сало лише в жарких східних країнах, та й то лише через швидке псування. Однак сучасна мода на худорлявих панночок звела в культ низькокалорійні дієти, і будь-який жир, тим більше тваринний, відправила в «заборонений» список. Сало зникло з наших столів і почало обростати жахливими легендами. Сьогодні ми розглянемо міфи про шкоду сала і з‘ясуємо, наскільки вони правдиві.
Міф 1: «Від сала товстіють!»
Товстіють не від сала, а від його кількості! (Можна погладшати і від вівсянки, якщо їсти її мішками). Якщо ви ведете звичайний сидячий або близько того спосіб життя, вам належить 10-30 г сала на день. Якщо вже страждаєте ожирінням і вам запропонована низькокалорійна дієта — не більше 10 г на день.
Відрізняйте «справжнє» сало — підшкірний жир, прямо зі шкіркою — від схожих продуктів. Бекон, шийка і т.п. — Не підшкірний, а внутрішньом’язовий жир. До того ж разом з білком, тобто м‘ясом, і така суміш вже не дуже що хороше. Найкорисніше сало — просто солоне, з часником чи перцем. Добре і копчене, але тільки «домашнім способом», з димком. На м’ясокомбінатах сало, грудинку і інші свинячі принади коптять в рідині, і це не комільфо, властивості продукту міняються не в кращу сторону.
Міф 2: «Сало — важка їжа:»
Не зовсім так. У здорової людини з нормальним шлунком свиняче сало дуже добре засвоюється і не перевантажує печінку. Взагалі найцінніші для нас жири - це ті, які плавляться при температурі нашого тіла, тобто близько 37,0. Вони повніше і швидше за всіх інших перетравлюються і всмоктуються. Їх список якраз і очолює свиняче сало.
Але, звичайно, сало, як всякий жир, вимагає для свого перетравлення жовчі і ліпаз (спеціальних речовин в шлунку і кишечнику). Тому при порушеннях вироблення жовчі і омилення жирів лікарі і не рекомендують його їсти.
Міф 3: «У салі суцільний жир»
І чудово!Тому що це чудова структура — підшкірний жир, в якому збереглися клітини та біологічно активні речовини.
Наприклад, найцінніша з жирних кислот — поліненасичена арахідонова кислота. Вона зустрічається дуже рідко, в рослинних оліях її взагалі немає. Прожити ж без неї ніяк не можна. Арахідонова кислота входить до складу всіх клітинних мембран і потрібна серцевому м‘язі. До того ж без неї ніяк не обходяться гормони, імунні реакції і холестериновий обмін.
Є тут і інші незамінні жирні кислоти (їх називають вітаміном F) — лінолева, ліноленова, пальмітинова, олеїнова. За їх змістом, до речі, сало наближається до рослинних масел. Не забудьте про жиророзчинні вітаміни А (його тут до 1,5 мг на 100 г), Д, Е, а також каротин. У результаті біологічна активність сала в 5 разів вище, ніж у олії. Так що взимку «свинячий продукт» — якраз те, що треба для підтримки життєвого тонусу і імунітету.
Міф 4: «Цей страшний холестерин»
Так, він тут присутній, але навіть менше, ніж у коров’ячому маслі. І нічого страшного в ньому немає. Думаєте, негайно почне відкладатися на стінках артерій і почнеться атеросклероз? Нічого подібного!Лікарі давно встановили, що кількість холестерину в крові і тканинах мало залежить від того, скільки ви його з‘їли. Ця речовина чудово синтезується, навіть якщо ви взагалі його не їсте. Тому куди важливіше холестериновий обмін: що організм отримає, скільки зробить і як використовує.
Між іншим, арахідонова, лінолева і лінолева жирні кислоти як раз і «чистять» судини від відкладень. Так що невеликий шматочок сала з вітаміном F — тільки на користь у справі профілактики атеросклерозу. А наявний в ньому холестерин піде, наприклад, на створення імунних клітин (лімфоцитів і макрофагів), рятують організм від вірусів і інших ворогів-патогенів. Навіть інтелект холестерину без нікуди — у головному мозку його більше 2%.
Міф 5: «Здоровий жир — тільки рослинний жир»
На частку жирів повинно припадати приблизно 30% калорій за день. (Зверніть увагу: не з’їдати 30% жирів, а отримувати від них 30% всієї енергії.) Простіше кажучи — 60-80 г на день. І серед них лише третина — рослинні жири. Нам потрібно 10% поліненасичених жирних кислот, 30% насичених, і цілих 60% мононенасичених. Таке співвідношення кислот є в:так-так, свинячому салі, а також в арахісовій і оливковій олії.
Міф 6: «Смажене сало — шкідливо»
Так, при смаженні сало втрачає частину своїх корисних властивостей і набуває токсини і канцерогени. Але й рослинні масла ведуть себе нітрохи не краще. Варто їх ненадовго нагріти, як вони різко перестають засвоюватися. А ось підігріте сало навпаки, засвоюється краще, ніж у холодному або гарячому-смаженому. Так що вихід простий: сало треба не смажити до стану шкварок, а гріти на слабкому вогні.
Міф 7: З хлібом? Ні в якому разі! «
Парадокс: сало з хлібом — якраз те, що лікар прописав!Дивовижне натуральне поєднання, при якому обидва продукти чудово засвоюються. Зрозуміло, маються на увазі не булочки-пампушки, а зерновий хліб, з борошна грубого помелу або з додаванням висівок. Звичайно, це для здорових людей, які не страждають ожирінням і проблемами з травленням.
При схудненні сало теж не забувайте: це чудове джерело енергії. Дієтичний варіант — їсти сало з овочами, наприклад, з капустою. Можна вприкуску, а можна зробити з ним солянку, тільки не пережарьте.
А ось гастрономічні радості типу бекону класти на хліб дійсно не варто. Вони взагалі при схудненні дозволені у мікроскопічних кількостях — близько 5 р. Зате цього цілком достатньо, щоб надати смак, наприклад, черговій тушкованій капусті, моркві чи буряків.
Міф 8: «Краще під горілку»
Ось це чиста правда — сало прекрасний супутник алкоголю. Головним чином тому, що воно не дозволяє швидко сп‘яніти. Жирненьким сало огортає шлунок і не дає напою з градусами моментально там всмоктатися. Звичайно, алкоголь все одно вбереться, але вже пізніше, в кишечнику, і поступово.
Спиртне ж, зі свого боку, допомагає швидше переварити жир і розкласти його на частини. До речі, зовсім не обов’язково вживати сало саме з горілкою, чи то пак з горілкою! Із стаканом червоного сухого вина воно куди смачніше.
Це цікаво
»Чим натуральніший жир, тим краще!"Солоне свиняче сало як не можна краще відповідає цій вимозі сучасної дієтології.
Якщо сало м'яке, маслянисте, розповзається, значить, порося перегодовували кукурудзою. Якщо сало жорстке — значить, порося подовгу сиділо голодним. А найсмачніше і щільне сало виходить, якщо тварина харчувалася «по-свинськи»- жолудями.
Найкорисніше сало — 2,5 см. під шкіркою.
Шматочок сала — прекрасний «снек» в робочий час. Воно добре засвоюється, не перевантажує печінку і дає аж 9 ккал енергії на 1 г продукту. Це набагато корисніше, ніж навіть найдорожча ковбаса, булочка або пиріжки.
