«Сьогодні ми тут задля оцінки проміжних результатів нашої діяльності в межах міжнародного проєкту. Роботи тривають як у старій частині саду, так і в новій. Також окреслюємо подальші плани й перспективи: що ще потрібно зробити для того, щоб проєкт був успішно завершений.
Цей проєкт стосується впровадження водозберігаючих механізмів і технологій в умовах зміни клімату та глобального потепління — для пом’якшення їхніх негативних наслідків. Зараз ми стоїмо біля резервуара для збору дощової води, який забезпечуватиме обслуговування всієї території ботанічного саду. Це проєкт, спрямований у майбутнє — як університету, так і міста. Він покликаний ще більше поєднати нас із громадою, адже передбачає оновлення території Ботанічного саду, інфраструктурні зміни, створення спеціальних освітньо-природних просторів. Йдеться про те, щоб мешканці міста — не лише працівники й студенти університету — могли прийти сюди, побачити й ближче познайомитися з природним багатством Закарпаття», — зазначив ректор.
Окремо Володимир Смоланка прокоментував питання, яке останніми днями звучить в інформаційному просторі, — щодо нібито приватного будівництва на частині території ботанічного саду.
«У 2024 році, коли розпочалася підготовка до будівельних робіт поруч із садом, ми з метою уточнення його меж провели внутрішню інвентаризацію. Було виявлено, що ще у 2000 році під час внесення даних до Державного реєстру частину території не включили до документації на постійне право користування землею. Тоді ми порушили це питання, провели всі необхідні процедури й довключили ділянку, яка межує з територією забудови. Це зроблено для того, щоб не виникало жодних претензій — ні щодо того, що будівництво відбувається на нашій землі, ні щодо можливого заходу на чужу територію. Таким чином, ми чітко визначили та юридично зафіксували межі ботанічного саду, і жодні сторонні будівельні роботи, які не стосуються його вдосконалення, тут категорично не відбуваються».
Керівниця проєкту Оксана Станкевич-Волосянчук наголошує: «Стадія будівництва накопичувача дощової води вже завершена. Попереду — роботи з іншого боку території, зокрема озеленення, але цей етап проєкту фактично закрито. Раніше тут були бетонні руїни. Також існував басейн, який наповнювався підземною водою — її спеціально закачували насосом. Зараз ми збираємо в цей басейн дощову воду з усіх дахових поверхонь на території.
Тут є три–чотири великі будівлі, шість колекторів, куди надходить вода, і трубою вона подається до басейну. Надлишки використовуватимемо для поливу рослин — вода також акумулюватиметься. Фактично це кліматично необхідне рішення, яке сьогодні практикують у містах Європейського Союзу. Це надійні підходи до управління дощовими водами, щоб вони якомога довше залишалися в місті, на природних територіях, і не стікали швидко в річки та моря.
Це лише перший етап. Тут заплановано ще кілька пілотних територій — будемо впроваджувати інші рішення. Вони будуть менш масштабними, але ми так само експериментуватимемо. Окремо заплановано комплекс робіт, спрямованих на затримання води в лісі — у другій частині підсаду на вулиці Олега Куцина. Там розташований природний дубовий ліс, який перебуває в управлінні університету. Ми будемо спостерігати, як заходи з утримання дощової води впливають на насиченість ґрунту вологою та стан рослинності”.
Ще один міжнародний проєкт, який реалізується в межах програми Interreg NEXT у Ботанічному саду УжНУ, — «Карпатська молодь за еco-smart освіту». Його мета — створити сучасне еколого-освітнє середовище для учнівської та студентської молоді.Менеджер проєкту Владислав Мірутенко розповідає: «Це просвітницький центр, або, як ми його частіше називаємо, екохаб. Його змонтують тут, на території Ботанічного саду. Це буде легка сучасна конструкція з чотирма тематичними залами. У кожному з них — окрема експозиція, присвячена природі, геології та географії Карпатського регіону, зокрема українським Карпатам. Ми хочемо показати різні природні зони: рівнинне Закарпаття, гірські масиви, геологічну будову Карпат. Окремо говоритимемо і про проблему інвазійних видів. Усе це буде подано через сучасні навчальні та демонстраційні матеріали — так, щоб було не лише інформативно, а й цікаво.
Водночас це не просто виставковий простір. Ми плануємо активно залучати студентів до проведення лекцій і практичних занять. І, звичайно, школярів — щоб вони могли не просто слухати, а буквально доторкнутися до природи, отримати живий досвід, нові знання та навички».
«Дійсно, минулі роки біологічний факультет став одним із найуспішніших підрозділів УжНУ щодо реалізації міжнародних проєктів. Наразі ми реалізуємо шість проєктів, два з яких — на території Ботанічного саду», — підсумувала деканка біологічного факультету Ярослава Гасинець.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
