Про результати наукової роботи університету за 2025 рік та завдання на 2026-й проінформував проректор з наукової роботи Іван Миронюк. У доповіді він відзначив найвагоміші наукові здобутки університету. Зокрема, УжНУ атестовано за трьома науковими напрямами: природничо-математичним (категорія А), біомедичним (категорія Б) та суспільним (категорія В). Серед важливих досягнень — затвердження Стратегії розвитку ДВНЗ «Ужгородський національний університет» на 2025–2032 роки, перше місце університету в рейтингу інституційних репозитаріїв України, впровадження нової рубрики «Заявка на супровід наукового/інноваційного проєкту», а також включення журналу «Ukraine. Nation's Health» до наукометричної бази Scopus. Окрім того, відзначено позитивну динаміку у сфері проєктної діяльності: кількість проєктів-переможців науково-дослідних робіт зросла та перевищила кількість завершених проєктів.
Окремо у доповіді зупинилися на стратегічних цілях розвитку наукової діяльності університету. Йдеться, зокрема, про повну інтеграцію УжНУ в європейський і світовий науково-дослідницький простір, підвищення результативності прикладних і фундаментальних досліджень, постійне генерування нових знань та посилення ролі університету як центру інновацій, відкритої науки й розвитку молодих учених. У перспективі це має сприяти здобуттю УжНУ статусу дослідницького університету.
Зокрема, УжНУ успішно провадить міжнародні дослідницькі ініціативи: «П’єзоелектричність в 2D-матеріалах: матеріали, моделювання та застосування» (Piezo2D), координатором якого є Ю. М. Височанський; проєкт «Інновації як послуга для прискореного впровадження інновацій та промислового переходу в промислових, сільських і віддалених районах з низьким інноваційним потенціалом у Дунайському регіоні» (IaaS4DR) під керівництвом В. В. Сержанова; а також проєкт «Сталі оптичні матеріали та методи: освіта та дослідницька інфраструктура (SOMMER!)», що реалізується в межах програми DAAD «SDG-Partnerships 2024–2027», головним менеджером якого є О. О. Гомоннай. Реалізація цих ініціатив сприяє розвитку міжнародної наукової співпраці університету, розширенню дослідницької інфраструктури та інтеграції УжНУ у європейський науковий простір.
Окрему увагу у своїй доповіді проректор з наукової роботи Іван Миронюк приділив ключовим складовим наукової діяльності університету. Зокрема, йшлося про публікаційну активність науковців, реалізацію наукових проєктів та виконання договірних досліджень. Також було представлено результати роботи Навчально-наукового центру підготовки та атестації кадрів вищої кваліфікації, діяльність аспірантури й докторантури, редакційно-видавничу роботу та розвиток наукової бібліотеки УжНУ, які відіграють важливу роль у забезпеченні наукового потенціалу університету.
Окреслюючи плани на 2026 рік, Іван Миронюк наголосив: «Серед наших пріоритетів — стимулювання подання проєктних заявок для залучення фінансування в межах міжнародних наукових програм, зокрема Creative Europe, Horizon Europe, Euratom, програм НАТО, УНТЦ та інших грантових програм країн Європейського Союзу. Важливим завданням також є забезпечення проведення державної атестації за науковим напрямом “Інженерно-технологічний”. Окрім того, університет планує підготувати та подати заявку на конкурс зі створення перших університетських кампусів досконалості — CampeX».
Під час засідання також розглянули питання науково-педагогічної діяльності факультету історії та міжнародних відносин. Із доповіддю виступив декан факультету Віталій Андрейко, який окреслив основні напрями освітньої та наукової роботи підрозділу, а також поділився результатами діяльності факультету за останній період.
Декан розпочав доповідь із представлення структури факультету історії та міжнародних відносин. До складу факультету входять кафедра археології, етнології та культурології, кафедра міжнародних студій та суспільних комунікацій, кафедра Античності, Середньовіччя та історії України домодерної доби, кафедра бізнес-адміністрування, маркетингу та менеджменту, кафедра модерної історії України та зарубіжних країн, а також кафедра полікультурної освіти та перекладу.
Факультет історії та міжнародних відносин забезпечує підготовку фахівців на всіх рівнях освіти. Віталій Андрейко у своїй доповіді наголосив на активній науковій діяльності факультету. Протягом 2024–2025 років його представники брали участь в організації та проведенні низки міжнародних наукових конференцій і круглих столів, присвячених питанням історії, культури, міжкультурної комунікації та безпеки транскордонного співробітництва.
Важливим напрямом залишається й студентська наука: на факультеті діють студентські товариства та наукові гуртки, зокрема «Кліо», «Міжнародні горизонти» та гурток системного аналізу менеджменту. Результати досліджень студентів і молодих науковців відображаються у наукових виданнях і збірниках, присвячених актуальним викликам сучасності, зокрема проблемам війни, відновлення економіки та міжкультурної комунікації.
Окрему увагу у виступі приділено громадській та соціальній активності студентів. Вони проводять відкриті лекції для школярів і долучаються до популяризації фаху, організовують екологічні акції, зокрема висадку дерев на «Алеї випускників», а також благодійні збори на підтримку Збройних сил України й допомогу дитячим будинкам. Студентська молодь активно бере участь у традиційних факультетських заходах, культурних ініціативах та спортивних змаганнях, зокрема з футболу й легкої атлетики.
Також у доповіді йшлося про акредитацію, міжнародні угоди й меморандуми, грантові угоди, академічну мобільність, міжнародну співпрацю та практику, діджитал-базу програм та інше.
На засіданні Вченої ради розглянули й атестаційні справи. У результаті голосування присвоєно вчене звання доцента: Олександру Криваничу — по кафедрі фармацевтичних дисциплін, Віталію Лещаку — по кафедрі хірургічних хвороб, Мирославу Лешаничу та Кіріллу Нечипоруку — по кафедрі міжнародної політики, а Станіславу Цьоці — по кафедрі госпітальної терапії.
Окрім цього, на засіданні розглянули низку інших важливих питань. Зокрема, обговорювали створення спеціалізованих вчених рад для присудження ступеня доктора філософії, рекомендації щодо вступу в докторантуру, затвердження та уточнення тем дисертаційних досліджень, зміну наукових керівників і надання дозволу на наукове керівництво. Також розглянули рекомендації до друку та опублікування окремих наукових видань, а також затвердження оновлених редакційних колегій наукових журналів університету.
Ганна Фельцан,
Інформаційно-видавничий центр
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
