Люди пов’язують цих тварин зі злом і агресією, незаслужено створюючи їм негативний образ кровожерливого і безжалісного хижака. Вовк сірий Canis lupus Linnaeus, 1758 — найчисельніший і найадаптивніший представник великих хижих ссавців української фауни. За ширмою наших страхів і нерозумінь стоїть, насправді, високо інтелектуальний і соціально складний вид. Високі природні хижацькі риси вовка: гострий нюх, гостріший від людського у 100 разів, здатність розрізняти запахи на віддалі до 3 км, слух, який дозволяє вловлювати звуки за 10 км і зір, оптимізований для нічного полювання зробили його неперевершеним нічним мисливцем. Полювання на виснаження – ось основна мисливська стратегія вовка. Цей хижак ставить ставку не на фізичну силу, а на витривалість і психологічний тиск. А в умовах Ужанського парку, серед густих лісів і складних гірських ландшафтів стратегія полювання нашого вовка заснована на довготривалих переслідуваннях і засідках. Вовк – сімейна тварина. В природі живе у зграї, в якій панує взаємопідтримка і батьківська турбота. У зграї лідерами є батьки які домінують не силою, а досвідом, а члени зграї – це їх діти різних поколінь. Молоді вовки віком до 3 років є помічниками у вихованні молодших, які є центром турботи всієї зграї. Займаючи вершину харчової піраміди, в природних умовах вовк може конфліктувати з ведмедем за здобич. Але справжнім ворогом для вовка може стати інший вовк з чужої зграї. І тут важливим фактором успіху стає взаємопідтримка зграї. Сила вовка не в гострих іклах, а в єдності. У боях вовча зграя здатна організувати кругову оборону, де кожен прикриває тил іншого. Ще однією вражаючою рисою вовчої натури є їх альтруїзм. Вовки здатні і піклуються за хворих і старих членів зграї. От у кого не звадило б повчитись деяким членам людського суспільства! Сьогодні статус вовка в Україні на законодавчому рівні є, на жаль, суперечливим. В Європі вовк, згідно з Конвенцією про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі, є суворо береженим видом. Закон України «Про приєднання України до Конвенції 1979 року про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі» містить застереження щодо вовка, передбачене Конвенцією, згідно з яким допускається регулювати його чисельність в обмеженій кількості за умови відповідного контролю. Вовк в природі не просто великий хижак, а ключовий вид, який впливає на розвиток і стан екосистем, їх природний баланс. Регулюючи чисельність копитних, забезпечує збереження лісів і лук від надмірного випасу, а поїдаючи в першу чергу хворих тварин запобігає поширенню інфекцій і паразитів та забезпечує здорові популяцій інших тварин. Недарма, здавна, в українській культурі вовку приписували роль лісового судді, мудрого і справедливого! Під час моніторингових досліджень фауни ми отримали надзвичайно цінні фото і відеоматеріали про ужанських вовків, їх поширення і особливості поведінки (Ужанський національний природний парк, WWF-Україна, Франкфуртське зоологічне товариство).Неля Коваль, провідний науковий співробітник, Ужанський національний природний парк
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook