В 17 років, як і багато його однолітків, він виїхав за кордон, жив в Швейцарії. Але постійно думав про Україну, про свого брата, який в лавах ЗСУ воює з ворогом. Друзі Віталія теж пішли у військо. Тож, коли виповнилось 18 років, Віталій вирішив повернутись і долучитись до Збройних сил.
«Мамі не сказав нічого. Вже коли минув перший місяць на БЗВП, то розповів. Вона спочатку образилась, що я не розповів їй про своє рішення, але згодом підтримала мене» - розповідає Віталій. Родом він з Камінь-Каширського району.
Незвичний позивний військового - «Бетховен» - пояснюється не музичними навиками: «На БЗВП я слухав музику на телефоні, от товариші і дали мені такий позивний, зате ніхто не плутає».
Разом з товаришем, який на той момент вже служив, вирішили долучитись до 101 бригади територіальної оборони, в цьому йому допомогла служба рекрутингу бригади.
Енергійність та ініціативність відзначили – і Віталій став командиром екіпажу БПЛА.
19-річний молодший сержант Віталій «Бетховен» підсумовує нашу розмову лаконічною фразою, зверненою до молоді: Як не тепер, то коли? Як не ми, то хто?
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
